Місто, як людина, змінюється з плином часу. Часом розростається, об’єднує великий кавал землі, громадить багато людей, а часом підупадає, корчиться. Все це залежить від положення, господарчих стосунків, натуральний багатств, протиборства людей.
Подібно і Тернопіль, постав як мур потужний, створений у 16ст. стратегом Яном Тарновським. Розвинувся сьогодні лише тому, що є політичним осередком честі панства.
Нині місто розпростерлось зі сторони Білої, з другої сторони будинки оточили вінцем Новий Городець (сквер на Шевченка) і воно посувається. Як паровоз, на схід до Гаїв Великих і цвинтаря.
Первісно місто, оточене оборонними мурами, лежало в найближчій околиці Ринку. До Тернополя зі сходу в’їжджали гостинцем з Кам’янця через браму Кам’янецьку. Рівною бічною вулиц Руській була вулиця Кам’янецька. Брама Кам’янецька існувала на вулиці Руській, біля церкви, куди збігалися вул.Зацерковна і Брюкнера, давня Валова.
На південному сході міста височіла мурована Шевська вежа. Знаходилася в місці, де сьогодні лежить Житня Торговиця (Площа Героїв Євромайдану), на збігу вулиць Зацерковної та Нижньої Подільської, яка в той час називалася вулиць вул.Довга.
Важливим є визначення місця знаходження другої башти з північного сходу міста, яка називалася Кушнірською. Мур від неї тягнувся аж до Замку, а вулиця Брюкнера донедавна називалася вулиця Валова. Вона знаходилась недалеко від будинку, де містилася I гімназія.
А остаточне місцезнаходження дає топографія. Тобто там, де сьогодні є східне крило будинку оо.Домініканців. Пам’ятаю зрештою, що почавши від вулиці Міцкевича (Шевченка) до вудиці 29 листопада (Листопадової) вздовж південної сторони вул.Конарського (Грушевського) був рів, якого нещодавно засипали, щоб будувати доми.
Важливим є визначення місця знаходження другої башти з північного сходу міста, яка називалася Кушнірською. Мур від неї тягнувся аж до Замку, а вулиця Брюкнера донедавна називалася вулиця Валова. Вона знаходилась недалеко від будинку, де містилася I гімназія.
А остаточне місцезнаходження дає топографія. Тобто там, де сьогодні є східне крило будинку оо.Домініканців. Пам’ятаю зрештою, що почавши від вулиці Міцкевича (Шевченка) до вудиці 29 листопада (Листопадової) вздовж південної сторони вул.Конарського (Грушевського) був рів, якого нещодавно засипали, щоб будувати доми.
Напевне, води ставу обмивали, мури міста з півночі. Від сторони західної в північній стороні став Замок, а натуральною обороною міста був став і тут над ставом в південно-західній частині міста була Львівська брама.
Від Львівської вулиці до Шевської башти бігла півколом вул.Довга, теперішня Нижня Подільська (Танцорова, остання в південній частині міста). Чи був тій частині міста мур і вали, невідомо. Люди кажуть: «Місто Тернопіль з двох сторін від Замку до Башти названої [мурована, Кушнірська] і до башти, що над водою [Шевська], на валах висипане муроване». Виходить, що в півдня валів і мурів не було. Башта Шевська стала над водою, а потому існувала ще в третій чверті 17ст. став (озеро) Боворовських заложений ще перед Вацлавом Баворовським в першій чверті 16ст., який омивав місто з південної сторони, там де нині Торговиця на худобу і Оболоня.
ВУЛИЦЯ ЛЬВІВСЬКА, 19 ЛИПНЯ 1917 РОКУ |
Тільки дві вулиці зберегли по нині такі назви, які мали в 17ст. – Львівська і Багата.
На вулиці Багатій мешкали в 1672 році найбагатші обивателі міста, такі як Станіслав бургомістр, Яцек Борецькі, Димитр Билина, Яцек Лейя, Анджей Маслянка, Лазар караїм, Хома Зозуля, Яцек Фостик та багато інших.
ВУЛИЦЯ БАГАТА |
Miscellanea tarnopolskie / Tom I (1994) / Розділ 3. Oswietlenie ulic miasta (Ян Бауер. «Старий Тернопіль» - Голос Подільський, Тернопіль 1938р.)
Переклад - п.Світлани з родини Павліковських
В такому форматі публікується вперше в рамках проекту "Най все буде Тернопіль"
Немає коментарів:
Дописати коментар