Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Яким був Тернопіль в 1672 році?


Інвентар міста Тернополя – 15.III.1672р.. На стоку найнижчого пагорба, там, де він переходить вже в рівнину, між мочарами, що тягнуться на півдні (нині Оболоня) і ставом, що обмиває місто із заходу на північ, тягнеться фоса досить глибока, а за нею вал насипаний. (Пам’яткою про вал є вулиця Валова). Від неї звертала в керунку на північний-захід вулиця Костельна (Листопадова) аж до ставу. Гімназія (неіснуюча Перша, тепер тут пам'ятник Франку), згідно спогадів Яна Закревського, будовано на валу. За його життя жили люди, які пам’ятали, як засипали фоси на вулиці Костельній. 



На розі валу стали дві башти або вежі: Кушнірська над берегом «озера-ставу» і Шевська на краю «мокрих лук». Біля однієї жили кушніри, а біля другої шевці. Між ними, посеред валу, ближче до Шевської башти, була мурована брама з великою вежею, брама в’їздна Каменецька, на дорозі з Кам’янця-Подільського, на головному тракті. Відповідно до неї з протилежної сторони брама Львівська, яка зносилась на горбі, збоку церкви над ставом і замикала місто із заходу. 
ПУНКРИТОМ ОБВЕДЕНО МЕЖІ ФОРТЕЦІ. ФАКТИЧНО ЦЕ КАРТА 1902 РОКУ
Вода і мочари, вал і фоса стискали місто як обруч. Вулиця Каменецька (Руська) починалася від мурованої церкви зразу за брамою. В глибині (на стику вулиць Багатої і Довгої) була площа, на якій стояла солодовня. 

Ринок займав те саме місце, що й зараз. На виході вулиці Перля, в куті Ринку, стала корчма. Посеред ринку зносилась Ратуша, в якій був місцевий уряд.

Вулиця Довга бігла від Львівської брами до Шевської башти. Вулиця Багата між Довгою і Каменецькою. 

В самому правому куті ринку (там де вулиця Старо-фарна), на високому підмурівку над ставом, став костел св.Іоана Хрестителя, повернутий фронтоном до Ринку. 

На півдні Ринку, ближче до Львівської брами, стара фара, перероблена на шпиталь. 

Біля церкви (Середньої, Руська,22) при Камянецькій брамі, друга мурована під назвою св.Крижа зносилась над ставом...


...а третя дерев’яна, названа монастирем на вулиці Рівній в північній частині міста, біля вулиці Збаразької (означення положення і керунку вул.Збаразької, вул.Гончарної і з ним вул.Рівної, натикався на значні труднощі, бо ці вулиці зараз не існують, а перебудова міста зазнала значних змін). Вулиці Гончарна закінчувалася Кушнірською баштою над ставом. Напевно, бігла від Замку в напрямку північно-східному. Вулиця Збаразька закінчувалася двома кузнями «над озером», була, напевно, найближчою комунікацією з Ринку до башти кушнірської, з якої найкраще було виїжджати до Збаража. З вулиці Кам’янецької попід вал можна було дістатися на вулицю Збаразьку. Вулиця Рівна, яка мала тільки один перешийок. 
Від вулиці Над ставом, від нової фари, тягнувся мур, що спадав до води. 

СПИСОК ВУЛИЦЬ: Ринок, Кам’янецька, Збаразька, Рівна, Жидівська, Багата, Львівська, Довга, Над ставом, Гончарна, Фільварочна, Фарна, Шпитальна, Валова

Miscellanea tarnopolskie / Tom I (1994) / Розділ 2. Ulice tarnopolskie
Переклад - п.Світлани з родини Павліковських
В такому форматі публікується вперше в рамках проекту "Най все буде Тернопіль"