Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Ян Бауер про тернопільський Старий ринок (1938)


Найбільш характерною частиною Старого Міста в Тернополі є Ринок. З упевненістю можна сказати, що ця частина є найбільш відвідуваною, але мало вивченою. Навіть план міста, виданий Подільським Туристично-Краєзнавчим Товариством, не надає відомостей, які в цій частині міста є вулиці, який вони мають вигляд. І якби запив у перехожих, де вул.Бідна, то не отримав би відповіді. 

АВТОР ВІКТОР ХАРА

То «заслуга» нинішнього президента міста посла полковника Станіслава Бідацького, що назви ті щезли у попелі часу, не завжди світлого і полум’яного. Кожна з тих вуличок помічена була табличкою і були вони брудні та смердючі. А зараз чисті та шляхетні.

ПЛАН МІСТА 1938Р. СТАРИЙ РИНОК
Посеред Ринку у 17ст. стояла ратуша де розміщувався місцевий уряд, а довкола нього стояли хлібні крамниці та різничі ятки. Нині посеред ринку займають розмаїті старі будиночки, похилені від старості, де живуть бідні крамарі. Бідне жидівське населення обсіло середину Ринку, ледве заробляючи на кавалок сухого хліба. Нині ринок не є серцем продажу, основою ринкового життя стали площа Собєського (Майдан Волі), вулиця 3 Травня (Сагайдачного) і вулиця Міцкевича (Шевченка), але залишилося центром продажу у майбутньому.


Комплекс будинків посеред ринку розпадається на кілька частин. З півночі на південь просто по середині перетинає його на дві частини вулиця Залізна. Тут продавали вироби із заліза. Поступово ця вулиця доходить до вулиці Крамової, яка пролягає в південній частині Ринку і тягнеться із заходу на схід від вулиці Львівської до вулиці Руської.


Найпрезентаційнішою частиною Ринку є північно-східна. То є будинок, який в мініатюрі нагадує суконну фабрику. Переважно півкруглі аркади ведуть до магазинчиків де виставлявся відповідний крам. На одинадцять магазинчиків п’ять мали швейні майстерні. Але які ж бідні ті тернопільські суконниці!


Обдерті, місцями завалені, підперті балками, з латаними дахами, з підпадаючими ринвами. Зі старих дахів з обвислими ринвами на голови людям лиється струменями вода під час дощу. Власне тільки бідні крамарі продають тут сукенки, полотно, хустки, ґудзики та інший подібний товар. Але ж тут колись були найліпші крамниці з найкращим сукном! На це вказує те, що то є вул.Суконна (Сукняна). Вона лежить від східної частини ринку до вулиці Залізної.


Суконниці на Старому ринку. 1910р


Поряд із вулицею Залізною та Суконною є ще на Ринку вулиця Шклярська та Боднарська. Шклярська пролягає із західної частини Ринку до вулиці Залізної. Тут була сконцентрована торгівля виробами зі скла. Крам тут продавали хорошої якості і не можна було побачити жодної щербатої склянки. Натомість вулиця Боднарська знаходилася в західній стороні середньої частини Ринку, від вулиці Крамової до Шклярської, і тут можна було придбати бондарський крам, і навіть безпосередньо поряд з нею.


Поблизу тих вуличок знаходились ще в середині Ринку три провулки: Малий, Великий і Ламаний. Малий провулок тягнеться від Залізної вулиці із заходу на північ, від вулиці Шклярської. Провулок Великий пролягає на південь, паралельно вулиці Сукняній, потім перейшовши на інший бік вулиці Залізної трохи більше на південь, ідучи вниз, можна вийти у західну частину Ринку. Провулок Ламаний лежить паралельно Великому від східної частини ринку до вулиці Залізної і за кілька кроків на південь доходить до вулиці Бондарської.


Вулиця Крамова з’явилася внаслідок того, що дерев’яні крамнички, які стояли в південній частині Ринку, замінились на муровані будинки, вросли фундаментами в землю і таким чином зменшили південну частину Ринку. В тій частині продавали зазвичай вапно, рибу, порох і дріб, полотно. Колись тут продавали і керамічні вироби.


Ринок оточували переважно одно і двоповерхові будинки. І тільки на півдні були будинки у більшості партерові (кількаповерхові). Всі вони дуже бідні, старі і навіть зубами часу обглодані. Тільки деякі виглядали пристойно. Всі вони не мають жодної архітектурної цінності. Напевне, в якийсь час, міський уряд намагався зробити фасади однаковими. На це вказує орнаментика півколом на кількох будинках в різних частинах Ринку. Вона мала присмак Сходу. Попри це на одному будинку посеред фасаду у трикутнику на небесно-блакитному фоні був зоображений олень, що біжить. Що було у тому будинку, історія не записала.



Miscellanea tarnopolskie / Tom I (1994) / Розділ 2. Ulice tarnopolskie (Ян Бауер «Ринок Тернопільський» - Голос Подільський 1938р.)
Переклад - п.Світлани з родини Павліковських
В такому форматі публікується вперше в рамках проекту "Най все буде Тернопіль"