Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

ЙОЗЕФ ПЕРЛЬ: ЄВРЕЙСЬКИЙ РУССО З ТАРНОПОЛЯ (ч. 1)


Cьогодні його ім’я у пересічних мешканців Тернополя асоціюється лише з новомодним супермаркетом, розташованим на однойменній вулиці. 

А раніше і вулиця, названа в його честь, пролягала деінде, і постать Йозефа Перля у культурному просторі Європи звучала по-іншому.

Хоча українська «Вікіпедія» розповідає про особистість єврейського письменника, педагога і мецената всього тільки трьома рядками, у світі він знаний як видатний просвітитель й автор першого роману на івриті… 

Діяльність Йозефа Перля змінила як культурне, так і архітектурне обличчя провінційного центру – у Тарнополі він заснував друкарню, першу в Австрійській імперії єврейську світську школу та Нову синагогу. 

Імовірно, несправедливе забуття пов’язане в першу чергу з тим, як з вулиць міста після Другої світової війни зникли і ці будівлі, і самі євреї…

Йозеф Перль народився у заможній іудейській родині в Тернополі 10 листопада рівно 240 років тому. Батько, Тодрос Перль, був торговцем вином та м’ясом. У юному віці 14 років батьки заручили його, але Йозеф продовжував жити в будинку свого батька, що було звичним для тодішніх єврейських сімей. В той час підліток захоплювався містичними вченнями Каббали та Хасідуту , хоча батько був проти цих студій – він виховував сина в традиційному дусі, дав йому високу іудаїстичну освіту. Йозеф часто виїжджав в Угорщину і до Відня, де продавав вино, віск, деревину та інші товари. Займаючись комерційними справами батька, не переставав учитися: закордоном освоїв французьку, німецьку та латинську мови. Залагоджуючи справи батька, а згодом і власний бізнес, бував у багатьох містах Галичини – Львові, Бродах тощо. Саме тут він і познайомився з відомими діячами Гаскали – єврейського просвітництва, а через них сприйняв і філософські праці видатних прихильників руху за емансипацію євреїв. Під їх впливом Йозеф змінив світобачення і сам став ревним маскілом.

Єврейське просвітництво зародилося у Берліні, і мало на меті включити ортодоксальні єврейські громади у світське життя. Його провідним гаслом було: «Будь жидом вдома, а людиною – поза домом». Реалізуючи просвітницьку програму, прихильники Гаскали невпинно виявляли активність у релігійних і соціальних реформах.

Так і неофіт Гаскали Йозеф Перль, повернувшись у рідне місто, заснував у ньому в 1812 р. друкарню. Тут видається релігійна література, а також укладені самим Перлем календарі з астрономічними відомостями, переліками свят та релігійно-етичними оповідками на 1813 – 1815 роки.

Справі виховання інтелігентного єврейського купця та ремісника просвітитель присвятив своє життя. У 1813 році Йозефу Перлю вдалося заснувати першу в Австрійській імперії світську приватну єврейську школу для дітей від 7 до 15 років. Навчання велося німецькою мовою, поруч зі студіюванням Біблії і Талмуду, хлопчикам викладали такі предмети, як історія, географія, математика та природничі науки. Спочатку в чотирикласній початковій школі навчалося лише 16 учнів, діяла вона у помешканні cамого Й. Перля поруч із Новою синагогою. Вона фінансувалася з особливої плати за кошерний забій з місцевої громади і регулярної щорічної підтримки. Згодом на кошти засновника спорудили окремий будинок, який незабаром підріс іще на один поверх. Перль був водночас і вчителем івриту та релігієзнавства, і директором закладу. Ще він став автором граматики гебрайської мови. У 1815 році австрійська влада затвердила статут школи Й. Перля, а у 1820 році фундатор школи передав споруду громаді, але з умовою, що вона буде використовуватись тільки за призначенням, залишившись директором до кінця своїх днів.

Завзятий бібліофіл, він подарував своєму дітищу колекцію книг із 8000 томів з важливими рукописами. Збірка зберігалася там до початку ХХ століття. Залишки його архіву, включаючи незавершені розділи сатири, праці німецькою мовою з різних питань, чимало творів та проектів було вивезено в міжвоєнний період до Палестини. Це становить труднощі для українських вчених у дослідженні біографії свого видатного земляка, а наявні наукові праці виходять за кордоном, здебільшого на івриті. В доступних англомовних джерелах інформації зовсім небагато, а дані часто не збігаються.

Навколо просвітника згуртувалося коло літераторів та утворилося єврейське культурно-освітнє товариство, за його підтримки Шмуель Йосеф Рапопорт у 1837 році був призначеним крайсрабином Тарнополя, та вже за рік залишив це пост аби стати рабином Праги.

Перль також сприяв створенню першої тернопільської гімназії у 1820 р. і намагався в 1828 році створити асоціацію для заохочення ремесел і промисловості, з метою впровадження продуктивної економічної діяльності в єврейське життя. А в 1833 році планує заснувати рабинську семінарію на кшталт тієї, що була відкрита в Італії. Ці та інші плани так і не були реалізованими.

У 1819 р. Йозеф Перль своїм коштом заснував у Тернополі ще й другу – поступову (реформістську) синагогу Темпель. Ця споруда містилася на місці сучасного центрального корпусу медичної академії. Зі старовинних світлин видно її багату оздобу. Нова синагога мала хор, що не характерно для ортодоксальної синагоги, і це викликало неоднозначне сприйняття у консервативній, переважно хасидській громаді Тернополя. І навіть товариш Рапопорт дещо відсторонюється від занадто прогресивних, на його думку, ініціатив Йозефа Перля. Однак просвітителі-маскіли все ж перемагають, бо вже 1904 р. раббі Темпеля доктор Таубелес, крім всього іншого, викладає релігію для євреїв у Тернопільській гімназії. Синагога простояла до 1944 р., коли під час боїв за місто споруду розбили, а майно – пограбували.

Йозеф Перль захищав євреїв за будь-яких обставин: він заступався за своїх одновірців, звертався до провінційних властей у Лемберзі з проханням підтримки єврейської громади, робив спроби модернізувати єврейське законодавство.

Як людина поступова, котра багато зробила для емансипації галицького єврейства, Йозеф Перль ще за життя був відзначений численними нагородами австрійського цісаря Франца І (у 1820 чи 1821). Про нагороду для свого протеже перед російським царем Александром І поклопотався губернатор І. Тейльс у 1816 році, коли Тарнополь знову був окупований Російською імперією.

Перль, котрий гостро висміював екстатичні танці і пісні своїх ідейних супротивників-хасидів, за іронічним збігом обставин помер 1 жовтня 1839 у свято Сімхат Тора («Радість Тори»). Святий день традиційно – і до сьогоднішнього часу – хасиди відзначають піснями, танцями та процесіями, врочисто несучи вулицями сувої Тори. За деякими свідченнями, галицькі хасиди не втратили шансу станцювати на свіжій могилі свого головного критика – відразу ж після його похорону.

Це був не останній в історії випадок наруги над пам’яттю просвітника і мецената. 

І гробівець на старому єврейському кладовищі, званому «Окописьком», і вулиця, яку громада Тарнополя з великою пошаною назвала на честь своїх земляків – батька і сина Перлів, були знищені у Другій світовій війні. Зараз на місці поховання Йозефа Перля та багатьох інших його співвітчизників стоїть архітектурний «пам’ятник» добі сталінізму – «будинок на сходах», що по вулиці Острозького. А де колись пролягала історична вулиця Перля (вона прямувала зі сходу на захід від Старого ринку, паралельно до сучасного майдану Волі, від Замкової, з місця, де стоїть споруда управління Пенсійного фонду, до сучасної вул. Йосифа Сліпого) у 1957 році звели головний корпус теперішнього медичного університету. 

По смерті Йозефа його справу продовжив син Міхаель – перший аптекар серед євреїв Австрійської імперії і засновник першої фармації у Тарнополі. «Школа Перля» розвивалася, збільшувалася кількість учнів і вчителів. Так, у 1869 р. в ній навчалося 656, а в 1873 р. – вже 700 учнів. Навчальний заклад діяв аж до початку Другої світової війни. Подібні заклади виникали не тільки в інших містах Галичини, а й у Східній Україні. Нерідко керували ними випускники школи Й. Перля. Зокрема, один з перших учнів Бецалель Штерн очолив 1829 року школу в Одесі.

Міхаель Перль пішов з життя 23 cерпня 1885, у віці 82 років, з яких 60 він віддав освіті. Його подвижницьку працю відзначив австрійський уряд – нагородив Хрестом заслуги. Будучи бездітним, весь свій спадок обсягом приблизно 300 тисяч ринських золотих меценат передав на благодійність. Власне, цим вчинком він також наслідував батька, котрий перед смертю записав 4000 флоринів на користь єврейського шпиталю, а дохід від 6000 флоринів призначив на навчання єврейських ремісників. На цій основі утворено фундацію ім. Й. Перля.

В енциклопедії «Британніка» Йозеф Перль – польсько-єврейський письменник, в «Єврейській енциклопедії» – австрієць, а для України – видатний уродженець Тарнополя. Прикро, що про життя і діяльність знаного просвітника і мецената вітчизняним історикам відомо небагато, а дослідження зарубіжних колег залишаються недоступними через мовний бар’єр, або ж чисто фізично (бо зберігаються у бібліотеках та архівах інших країн). Та наше завдання – повернути Тернополю незаслужено занедбану славу та ім’я Йозефа Перля.

Тернопільська липа / Марічка Юрчак