Історія походження герба міста Тернопіль


Руський воєвода, краківський каштелян, великий коронний гетьман Ян Тарновський (1488-1561 рр.) заклав над річкою Серет замок і поселення. В 1540 р. він отримав від короля Сигізмунда І Старого привілей на заснування міста у Теребовлянському повіті Руського воєводства, якому надав своє ім'я "Tarnopole" ("Tarnopolie" ) - Тернопіль. Будова міста розпочалася буквально з пустиря ("сирого кореня"), про який в привілеї сказано "іn loco deserto et oculto agro" Сопільче (Топільче), котре було схованкою розбійників. [1] 

Привілей звільняв мешканців міста на 15 років від королівських податків і повинностей, а галицького войського Якуба Бодзановського було призначено на посаду дідичевого війта. [2]

У серпні 1548 р. нове місто в знак особливих заслуг його власника дістало від короля Сигізмунда II Августа магдебурзьке право та герб, у якому повторювалася родова шляхетська відзнака Тарновських "Леліва": золоті "неповний місяць догори рогами, а над ним посередині шестикутна зірка — на синьому полі".  [3]

"Леліва" (або як її ще називали "Лелівчик") мала кілька різновидів: над зіркою прямувала срібна стріла, золотий півмісяць накладався на два блакитних крила, зірка була 6-ти і 8-ми променевою. Щит також увінчували павиний хвіст або страусове пір'я.

На думку відомого польського геральдиста М.Гумовського, використання "Леліви" громадою Тернополя могло свідчити про вплив власника міста на вибір емблеми. Ймовірно, що таким чином жителі міста виявили пошану і подяку його засновнику Яну Тарновському. [4]



Шляхетський геральдичний знак "Леліва" зафіксований ще в ХІ-ХІІ ст. Він був поширений серед слов'ян, а також використовувався як герб Ілірії. Найчастіше його символіку пов'язують із перемогою християн над мусульманами, оскільки за канонами геральдики перевернена фігура (півмісяць) означає неіснуюче, переможене.

Класики польської геральдики стверджували, що "Леліву" приніс до Польщі з берегів Рейну лицар Тіцімір, який заснував місто і поріднився з польськими шляхетськими родами.

Насправді місто після отримання магдебурії залишалося ще приватною власністю Тарновських, однак в його нутрощах впроваджувався обмежений самоуправний лад, а саме: виборна міська рада (райці) та виборний суд присяжних. Бургомістра вибирати Тернопіль не міг, залишаючись приватним панським містом, бо на місці бургомістра перебував поставлений дідичем війт з широкою виконавчою владою.

Будівничий міста був видатною особою того часу, син краківського воєводи Яна Амора з Тарнова, все своє життя провів у  боях  і  походах.   Виховання  отримав   при перемишльському єпископському та королівському дворах. Відзначився у війні з Волощиною (1509 р.), битвах з татарами під Вишнівцем (1512 р.) і Оршею (1514 р.). Подальші військові студії здобував у Сирії, Палестині, Аравії, Єгипті, Західній і Південній Європі. У Португалії на знак особливої довіри короля Еммануїла отримав командування військами у війні з маврами. Цісарем Карлом V був представлений до титулу графа Священної Римської імперії. У 1521 р. командував військами, висланими на допомогу королю Угорщини, а згодом отримав керівництво над об'єднаними силами, що виступили проти турків. В ранзі великого коронного гетьмана у 1531 р. розгромив під Обертином господаря Молдавії Петрила. Мав особливо довірливі стосунки з королем Сигізмундом І Старим, а потім його сином Сигізмундом II Августом. Проте у 1553 р. з невідомих причин став на чолі опозиції в Сеймі, а потім усамітнився після невдачі у Всевйорці, де і помер. [5]    

  
З вересня 1550 р. місто отримало нові "добродійства" у вигляді королівського привілею, який передбачав, що купці, які їхали з Галича, Коломиї і Коропця до Крем'янця або іншої місцевості на Волинь, мусили переїжджати через Тернопіль і сплачувати мито від кожного воза, завантаженого товарами. Той самий король Сигізмунд II Август 17 листопада 1550р. звільнив міщан Тернополя відплати мита з волів у межах польської держави.  [6]

У грамоті від 6 липня 1566 р. король Сигізмунд II Август мимохідь зауважив, що Кшиштоф Тарновський, син Яна Тарновського, зміцнив фортифікацію Тернополя не тільки тим, що підняв вище мури, але й до тривалої облоги підготував і "зачату батьком справу до кінця довів". [7]

Мандрівник  Ульріх   Вердум  у   1672   р.   залишив   опис укріпленого  міста,  яке  на той  час  перебувало у  власності долинського старости Станіслава Конєцпольського: "З трьох боків його оточує велике озеро й широкі болота. Четвертий бік  захищений  з  боку  поля досить  широким  ровом  та обкладеним валом із двома товстими вежами на кутах і однією посередині,  яка  за  одно служить  брамою.  Замок височіє з північного заходу від міста, саме посередині озера, має великі,  по-італійськи важкі будівлі з каменю; мури й вежі  на заході  й  півдні  боронять  замок  навіть  там, де навколо тягнеться озеро. Від міста є вузький сухий рів із земляним  валом  і   частоколом.   Папісти  мають  у  місті великий кам'яний костьол, русини три церкви, а євреї, яких тут так багато, що займають окрему, до того ж найкращу частину міста, мали тут таку гарну кам'яну божницю, що кращої я ніде в Польщі не бачив." [8]


6 липня 1566 р. король надав Тернополю поряд зі Львовом право утримувати гуртові магазини блаватних товарів і солі, що надходили з російських земель. [9]

Із розвитком ремесла створюються цехові організації ремісників. У 1566 р. власник міста затвердив статут першого цеху шевців. [10] Пізніше, у 1636 р., виник цех кравців.

Наприкінці XVI ст. в Тернополі виникло братство, яке було першим культурно-освітнім осередком міста. Братчики організовували ремісників православного віросповідання на боротьбу за свої права, приділяли увагу поширенню освіти, виступали проти національно-релігійного гноблення українського населення. [11] 

За інвентарним описом 1672 р. місто мало 420 будинків і 2,5 тис. населення. [12]

Великої шкоди місту завдавали турецькі й татарські набіги. Ще в 1544 р., коли замок перебував у стадії будівництва, а міського населення було небагато, на Тернопіль напали татари. Мешканці навколишніх сіл, рятуючись від ворога, зійшлися до фортеці і стали на її захист. Довгий час героїчні захисники стримували натиск татар, поки з Сандомира не підійшло польське військо. Татари відступили, але місту завдали великих руйнувань. Новий напад ординців стався 1575 р., потім 1589, 1605, 1618, 1621, 1626, 1672 рр. Тернопільці, як і все населення Поділля у XVIII   ст.,   жили   під  постійною загрозою ворожого нападу.

Востаннє   70-тисячна татарська орда   перебувала   під   стінами Тернопільського замку в 1694 році. У цей  час  власницею  міста  була польська королева Марія-Казиміра, а війтом, який управляв від її імені, —   Войцех   Доманьський.   [13] Герб, дарований місту     Оскільки  Кшиштоф Тарновський цісарем Фердинандом І. Не мав нащадків по чоловічій лінії, у 1570 р. власником міста став його зять (чоловік доньки Софії), князь Костянтин-Василій Острозький —  київський воєвода і волинський маршалок, який прославився як покровитель церков і фундатор шпиталів. Отримані від Тарновських з далеко більшими володіннями Острозьких створили велетенський маєток, куди увійшли 2 тис. міст, містечок і сіл. [14]

У 1574 р. король підтвердив старі привілеї Тернополю, який належав Янушу, Костянтину, Александру, Ельжбеті і Катажині ~ дітям Софії з Тарновських — княгині Острозькій.

Від Острозьких Тернопіль перейшов до Замойських (київський воєвода Томаш Замойський одружився з Катажиною Острозькою). Цілком можливо, що тоді місто деякий час користувалося гербом із зображенням Святого Флоріана в латах римського легіонера, що з правого боку мав щит, на якому викарбувано три списи, а в лівій руці тримав начиння з водою, щоб гасити пожежу. Згідно з легендою, він був духовним патроном Замойських. Ще в 20-х роках цей герб зустрічався на деяких будинках м. Тернополя. Не виключено, що ці емблемні барельєфи могли встановлюватися з ініціативи тернопільських пожежників, покровителем яких був Святий Флоріан. Польський дослідник А.Хоміцький іншої думки. За його даними, у 1650 р. Тернопіль   вживав   герб  у  вигляді перекинутої основою  догори  літери "Т", під   якою знаходилась   5-типроменева зірка. [15]

Після  Замойських  містом  недовго володіли   Конєцпольські. Королева Польщі Марія-Казиміра (вдова сандомирського воєводи Яна Замойського) мала  тяжбу з  Конєцпольськими  за тернопільські маєтки, проте у 1690 р. Печатка магістрату (1829 р.) виграла у Люблінському трибуналі судовий процес, і таким чином місто потрапило до родини Собєських. [16]

Потім черга дійшла до всесильних Потоцьких, які в 70-х рр. XVIII ст. уступили його Коритовським. Від Коритовських місто перейшло до Туркулів.

Хоча Станіслав Конєцпольський та королевич Костянтин Собєський 10 листопада 1666 р. і 16 липня 1719 р. зробили певні полегшення для християнського населення, знизивши податки, проте 414 Тернопіль не мав повної автономії як інші королівські міста. [17]

У 1724 р. на прохання власників міста Потоцьких король Август II надав Тернополю додатковий привілей на ярмарок в день Святої Анни (26 липня). [18]

У 1740 р. коронний гетьман Єжи Потоцький своїм привілеєм зрівняв євреїв у правах з християнами і дозволив їм займатися ремеслами, торгівлею, шинкувати алкоголь та мати крамниці на ринку. [19]

Після прилучення Галичини до австрійських володінь у 1772 р. Тернопіль було проголошено одним з округових міст "королівства Галичини і Володимерії". У той час містом володів Францішек Коритовський герба "Мора", одружений на Нікодимі Забєльській герба "Остоя", який перебудував замок на палац. [20]

У 1831 р. після епідемії холери Тернопіль не дорахувався 1300 своїх мешканців. А у 1832 р. нове нещастя — пожежа знищила більшу частину міста. Щоб якось відродити економічне життя Тернополя, цісар Фердинанд 10 травня 1836 р. надав місту привілей на проведення нових дев'яти ярмарків.

День 15 лютого 1843 р. записаний в історії Тернополя золотими літерами. Того дня підписано контракт на продаж і купівлю міста між останнім його власником бароном Тадеєм Туркулом і громадою міста. Сума контракту, який власноручно підписали Тадей Туркул з одного боку і тернопільський бургомістр Іван Марценкевич — з іншого, складала 175 тис. гульденів. [21]

12 грудня 1844 р. цісар Фердинанд І надав Тернополю титул королівського міста з усім^>вольностями і привілеями, які мали інші королівські міста в Галичині. Одночасно місто отримало від цісарського уряду підтвердження свого герба та його опис у новій редакції: "Голубий тарч, на якому сріблястою фарбою зображено зірку, а під нею півмісяць.

На головному плані міститься золота королівська корона, обидві сторони якої оздоблені золотими арабесками ". [22] У зв'язку із утворенням у 1848 р. у Львові "Головної Руської Ради' і формуванням полку руських стрільців представники народної гвардії в М.Тернополі отримали і освятили стрілецьку хоругву, на якій було зображено: з одного боку князь Володимир Великий — хреститель Русі, а з іншого — лев, що опирається на скелю (герб Галичини). [23]

У час утворення ЗУНР на нових печатках тогочасних міських установ з'являється лев з короною, що опирається на скелю. Водночас широко використовувалися печатки з гербом міста, виготовлені ще в австрійські часи (див. бони М.Тернополя 1919 р. — авт.). Після проголошення акту Злуки ЗУНР і УНР на печатках тернопільських установ на зміну леву з короною прийшов тризуб — символ української державності.

Коли західноукраїнські землі  відійшли  до  Польщі, після створення у 1922 р. Тернопільського воєводства, місту у 1929 р. знову повернули старий герб, щоправда, дещо видозмінений. Срібні шестикутна зірка та півмісяць і шляхетська корона з пір'ям  були  поміщені  у  білочервоний овальний щит, оздоблений декоратив¬ним галуззям. [24]

За радянських часів Тернопіль до кінця 70-х років був без герба. Пере¬могу в конкурсі, оголошеному тоді, отримали художники П.Садовський і П.Кукурудза та мистецтвознавець І.Дуда, які за основу міської емблеми взяли тему легендарного "тернового поля , з яким за радянських часів пов'язували  назву міста.  З  погляду герб зразка 1929 р. геральдики новостворений герб, вже не кажучи про ідейні засади, мав кілька суттєвих вад. У центрі білої тернової квітки знаходилася червона зірка, як правило, з серпом та молотом на синьому тлі у вигляді літери "Т", що дублювалася зі словом "Тернопіль". Щит — тільки червоного кольору, бо інший колір не мав права   на   існування.   Таким   чином міський герб 70-х комуністичні вожді і через емблематику років минулого століття насичували наше суспільство своєю ідеологією. Тернопільський герб, незважаючи на оригінальність його композиційного вирішення, насамперед кольоровою гамою, все ж прищеплював думку про те, що наша справжня історія розпочалася тільки з приходом радянської влади на західноукраїнські землі, а, отже, ми маємо два виміри — сучасність і "світле майбутнє ".

Незадовго до розпаду СРСР, в період піднесення національної самосвідомості,  національної гордості,  знову постало питання про герб міста. Адже герб — це передусім спадкоємність поколінь, повага до минулого, збереження традицій.

4 листопада 1990 р. у газеті "Тернопіль вечірній" були опу¬бліковані умови конкурсу на новий герб Тернополя, який, на думку організаторів, "повинен поєдну¬вати в собі як традиційне гераль¬дичне вирішення, так і особливість, характер і самобутність міста."  [25]

Робота компетентного журі виявилася без перебільшення титанічною. Як щиро визнав його учасник — мистецтвознавець І.Дуда, "до збереження "Леліви" та її поєднання із зображенням Старого замку ми прийшли не відразу: то була важка дорога, довжиною більше року. На жаль, ні один із запропонованих проектів герба не підходив для практичного втілення. Ми відмовилися від квітки терена як такої, що не має історичного підтвердження, від фенікса і орла, чотирьох веж і фортечної стіни". [26]

Тому робоча комісія не мала іншого вибору, як матеріалізувати в емблемі реально існуючі символи міста шляхом оптимального поєднання герба "Леліва" і стилізованого зображення Старого замку (як наріжного каменя, навколо якого зводилося місто), що і здійснив тернопільський художник — графік Михайло Харинович. Він же створив і оригінальне обрамлення щита.

У кольоровому зображенні герб міста, який розміщувався на чотирикутному щиті французької форми, має такий вигляд: "Щит — блакитний, замок — білий, зірка і півмісяць "Леліви" — золоті. Обрамлення щита і конструктивні деталі замку (дах, вікна) показуються також золотими кольорами". [27] Зірка над півмісяцем символізує (як і раніше) перемогу християнства над мусульманством. Саме ця деталь герба викликала найбільше суперечок, проте за результатами голосування залишилася.

1. Білінський  П.   Місто Тернополь  і  єго  околиця.//Ш Rocznik kółka naukowego tarnopolskiego za 1895.  — Tarnopol, 1896. - S. 70.
2.   Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska. — Cz. 2. ~~ T. II. - Cz. 2. - S. 753.
3.   Słownik geograficzny. — T. XII. — S. 188.
4.   Gumowski M.  Herby miast polskich.  — Warszawa,  1960. - S. 20-21.
5.   Polska jej dzieje i kultura.  — T.  II. Kraków,  1927.  — S. 114, 402, 412.
6.   I   Rocznik kółka naukowego  tarnopolskiego  za  1892.   — Tarnopol, 1893. - S. 17.
7.   Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska. — T. II. — Cz. 2. - S. 753.
8.   Вердум Ульріх  фон  Щоденник  подорожі.//Жовтень, 1983. - №10. - С. 95-96.
9.   Там само. — С. 28.
10. Słownik geograficzny. - Т. XII. - S. 190.
11.  Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст. - С. 217.
12. Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область. — С. 69.
13.  Білінський П. Місто Тернополь і єго околиця. — С. 108.
14. Słownik geograficzny. - Т. XII. - S. 190.
15.  Chomicki A. Herby miast i ziem polskih. — S. 83.
16. Słownik geograficzny. — T. XII. — S. 190.
17. I Rocznik kółka naukowego tarnopolskiego za 1892. — S. 43.
18. История Польши. - T. 1. - M., 1954. - С. 274.
19. Słownik geograficzny. - Т. XII. - S. 191.
20.Білінський П. Місто Тернополь і єго околиця. — С. 92.
21. Там само. — С. 118.
22.Там само. — С. 118.
23.Там само. — С. 120.           
24.  Województwo Tarnopolskie. — Tarnopol, 1931. — S. 451.
25.   „Тернопіль вечірній", 1990. — Ч. 11.
26.  „Тернопіль вечірній", 1992. — 15 квітн.
27.   „Західна Україна", 1995. - № 22.

Джерело: Міська  геральдика Тернопільщини (2003). Олег Клименко, Богдан Хаварівський

Ключові слова

Відео (233) Спогади (151) Паралелі (112) Цікаве (104) Люди (79) Ірина Максимів (64) Листівки PL (54) Євреї (51) Парафіяльний костел (47) 1944 (45) Фото PL (41) Статті (38) Загальний вид (37) Катедра (35) Фотосалон (34) дядьСаша (34) 1917 (33) Неіснуючі будинки (33) Сумне (32) Шевченка (32) Кухня (29) Став (28) Невідоме (26) Старий замок (25) Книги (24) Володимир Мороз (22) Стара синагога (22) Діти (21) Підземелля (21) 1939 (20) Пам'ятники (20) Смішне (20) Микулинецький цвинтар (19) Вокзал зд (18) Старий ринок (18) Транспорт (18) Ярослав Максимів (18) Готель Подільський (16) Карти (16) Руїни (16) 1СВ (15) Володимир Сушкевич (15) Монастирська церква (15) Надставна церква (15) Середня церква (15) Зима (14) Магістрат (14) Німецька окупація (14) Руська (14) 1908 (13) 1938 (13) Нове окописько (13) Ріка Серет (13) Фото СРСР (13) Герб (12) Стара преса (12) 1918 (11) Адам Міцкевич (11) Онуфрій Саїк (11) Роман Івашкевич (11) 1941 (10) 2011 (10) Голокост (10) Документи (10) Перша гімназія (10) Різдво (10) 1930-ті (9) Єзуїтський костел (9) Майдан Волі (9) Медицина (9) Околиці (9) ППР (9) Підзамче (9) СРСР (9) Сражение за Тарнополь (9) 1903 (8) 1915 (8) 1936 (8) 1950-ті (8) Ігор Король (8) Володимир Громницький (8) Залізниця (8) Майдан Волі 2 (8) Меморіальні дошки (8) Олег Швидкий (8) Острозького (8) Полковниківка (8) Промо (8) Сагайдачного (8) Свята (8) Фото (8) Фото SV (8) Шевченка 21 (8) 1898 (7) 1900 (7) 1930 (7) 2006 (7) 2012 (7) Sowiniec (7) Богдан Свистун (7) Войско (7) Володимир Кріса (7) Загребелля (7) Окружний суд (7) Олександр Семенів (7) Перші москалі (7) Пожежники (7) Сокіл pl (7) Старий парк (7) Стахо-вар'ят (7) 1910 (6) 1911 (6) 1931 (6) 1942 (6) 2013 (6) 2СВ (6) NAC (6) Аерофотозйомка (6) Вбивства (6) Володимир Лучаківський (6) Дитинство (6) Йозеф Перль (6) Коперніка 14 (6) Любомира Бойцун (6) Музеї (6) Музика (6) Міст рампа (6) Новий замок (6) Оболоня (6) Поділ (6) Радіо (6) Сагайдачного 3 (6) Тарновського (6) Трьохсторонній годинник (6) Тюрма (6) Фонтани (6) Юрій Свідерський (6) 1896 (5) 1913 (5) 1926 (5) 1935 (5) 1945 (5) 1962 (5) Багата (5) Бойня (5) Весілля (5) Влодко Іваницький (5) Володимир Мисула (5) Віадук (5) Ганна Саїк (5) ДАТО (5) Демографія (5) Диваки (5) Криниці (5) МЕМ (5) Омелян Кузьміньчук (5) Острозького 11 (5) Острозького 9 (5) Парк Шевченка (5) Петриків Голокост (5) Рудка (5) Станіслав Ковальчук (5) Стефа Заводович (5) Сун (5) Театралка (5) Українською (5) Шевченка 3 (5) 1672 (4) 1861 (4) 1868 (4) 1872 (4) 1895 (4) 19 липня (4) 1901 (4) 1907 (4) 1909 (4) 1914 (4) 1916 (4) 1919 (4) 1921 (4) 1923 (4) 1933 (4) 1943 (4) 1947 (4) 1952 (4) 1956 (4) 1990 (4) 2003 (4) 2014 (4) 23 травня (4) Адресова 35 (4) Бабада (4) Влада (4) Гвара (4) Готель Пунчерта (4) Грушевського 2 (4) Джерела (4) Доли (4) Дорошівка (4) Дім Парнаса (4) Електрівня (4) ЗУНР (4) Замкова брама (4) Качали (4) Кладка (4) Кульчицької 4 (4) Листопадова 4 (4) Махабунди (4) Миколая (4) Назва міста (4) Освіта (4) Острів Чайка (4) Палац Загребелля (4) Плани (4) Пляжі (4) Польською (4) Промисловість (4) Руська 23 (4) Сагайдачного 4 (4) Св.Вінцентій (4) Спорт (4) Старе окописько (4) Татарська (4) Турист (4) Українська гімназія (4) Фортеця (4) Фото DE (4) ЦУМ (4) Цвинтарна брама (4) Цегла (4) Чорновола (4) Шевченка 29 с (4) Шпацір (4) Юзеф Пілсудський (4) Ярослав Гулько (4) 1 січня (3) 11 листопада (3) 1825 (3) 1836 (3) 1840 (3) 1888 (3) 1890 (3) 1892 (3) 1893 (3) 1894 (3) 1897 (3) 1899 (3) 1906 (3) 1912 (3) 1920 (3) 1924 (3) 1925 (3) 1927 (3) 1929 (3) 1932 (3) 1934 (3) 1946 (3) 1949 (3) 1954 (3) 1955 (3) 1957 (3) 1959 (3) 1969 (3) 1970 (3) 1983 (3) 1994 (3) 2002 (3) 25 квітня (3) 29 вересня (3) Іван Мазур (3) Ігор Дуда (3) Іграшки (3) Альбоми (3) Анатолій Лещишин (3) Ашкеназі (3) Богдан Васильків (3) Броварня (3) Будинок на цвинтарі (3) Білецька (3) Валова (3) Ветерани (3) Віктор Хара (3) Вілла Грабовського (3) Гетто (3) Грушевського (3) Дмитро Мулярчук (3) Замонастирська (3) Захоронки (3) Йосип Сліпий (3) Каналізація (3) Каплиця Антонія (3) Коперніка 1 (3) Кульчицької (3) Кульчицької 3-5 (3) Легенди (3) Листопадова (3) Листопадова 5 (3) Листівки СРСР (3) Львів (3) Майки (3) Микола Саїк (3) Мстислава 2 (3) Міст Петриків (3) Неіснуючі МО (3) Неіснуючі вулиці (3) Новий світ (3) Німці (3) Острозького 20 (3) Подільська Нижня (3) Подільський банк (3) Події (3) Поховання (3) Похорони (3) Рейхенберг (3) Релігія (3) Речі (3) Руська 56 (3) Сагайдачного 2 (3) Сасовер (3) Сергій Чернишов (3) Сибір (3) Старий ринок 1а (3) Староство (3) Січинського (3) ТОКМ (3) Театр (3) Франка (3) Франка 12 (3) Хмельницького (3) Цвинтар Загребелля (3) Цвинтар рогатка (3) Цвинтарна каплиця (3) Шевченка 33 с (3) Шевченка 39 (3) Шия (3) Шмуель Агнон (3) Юля Саїк (3) Ялинка (3) Ян Тарновський (3) св Текля (3) 1 вересня (2) 10 лютого (2) 12 липня (2) 12 листопада (2) 15 березня (2) 15 квітня (2) 17 липня (2) 18 липня (2) 1809 (2) 1817 (2) 1829 (2) 1851 (2) 1860-ті (2) 1870 (2) 1873 (2) 1875 (2) 1880 (2) 1882 (2) 1883 (2) 1886 (2) 1891 (2) 1905 (2) 1922 (2) 1928 (2) 1937 (2) 1940 (2) 1948 (2) 1953 (2) 1958 (2) 1960 (2) 1960-ті (2) 1968 (2) 1975 (2) 1992 (2) 1995 (2) 1997 (2) 2008 (2) 2010 (2) 2015 (2) 21 червня (2) 22 травня (2) 24 липня (2) 25 жовтня (2) 27 серпня (2) 27 червня (2) 28 серпня (2) 30 серпня (2) 31 липня (2) 4 липня (2) Ігор Герета (2) Ігри (2) Ідеї (2) Ілярій Брикович (2) Іпотечний банк (2) Автовокзал (2) Андрей Шептицький (2) Баба Слава (2) Бережанська (2) Богдан Любий (2) Борделі (2) Борис Кошечкін (2) Будинок Свистуна (2) Вадим Перець (2) Василь Бекесевич (2) Великдень (2) Випивка (2) Водоканал (2) Галягура (2) Гоголя 3 (2) Годинник Катедра (2) Готель Адлера (2) Готель Польонія (2) Готель Тернопіль (2) Дороги (2) Едуард Гронський (2) Жебраки (2) Завод Доли (2) Зарихти (2) Кава (2) Казимирівська площа (2) Калина (2) Ковчег (2) Кооперативний (2) Коперніка (2) Криниця родючості (2) Крушельницької (2) Людовік Фінкель (2) Магістрат 1 (2) Михайло Бріль (2) Могила ЖСР (2) Міст маяк (2) Над Ставом (2) Новий рік (2) Обеліск (2) Олексій Столяров (2) Острозького 45 (2) Пам'ятник Бандері (2) Пам'ятник Леніну (2) Пам'ятник Франку (2) Пам'ятник Хмельницькому (2) Пам'ятник Шевченку 2 (2) Пані з мітлою (2) Парк Топільче (2) Парохіяльний дім (2) Пелих дім (2) Пенза (2) Перемога (2) Перля (2) Пирогова (2) Пласт (2) Поляки (2) Поліція (2) Пошта (2) Рогатка (2) Рідна школа (2) Сагайдачного 13 (2) Сквер Шевченка (2) Слупи (2) Сніжинка (2) Собача печера (2) Стадникової (2) Старий млин (2) Степан Ратич (2) Струсів (2) Татари (2) Тварини (2) Торговиця Збруч (2) Труба (2) Франка 10 (2) Фундація Острозького (2) Фільми (2) Хмельницького 17 (2) Хмельницького 33 (2) Цвинтар 1 (2) Цукровня (2) Четверта церква (2) Шашкевича (2) Шевченка 1 (2) Шевченка 23 (2) Шептицького (2) Шептицького 7а (2) Ярослав Стецько (2) о Білинський (2) 1 квітня (1) 1 лютого (1) 1 травня (1) 10 вересня (1) 10 жовтня (1) 10 квітня (1) 11 липня (1) 12 березня (1) 12 квітня (1) 12 лютого (1) 12 травня (1) 13 лютого (1) 13 січня (1) 14 грудня (1) 1488 (1) 15 лютого (1) 15 серпня (1) 1544 (1) 1545 (1) 1555 (1) 1561 (1) 1570 (1) 16 жовтня (1) 16 квітня (1) 16 листопада (1) 16 травня (1) 1607 (1) 1609 (1) 1610 (1) 1611 (1) 1612 (1) 1614 (1) 1627 (1) 1636 (1) 1643 (1) 1648 (1) 17 вересня (1) 17 листопада (1) 17 лютого (1) 17 травня (1) 1730 (1) 1744 (1) 1763 (1) 1770 (1) 1783 (1) 1785 (1) 1799 (1) 18 березня (1) 18 лютого (1) 18 серпня (1) 1818 (1) 1819 (1) 1827 (1) 1831 (1) 1838 (1) 1841 (1) 1843 (1) 1847 (1) 1849 (1) 1853 (1) 1855 (1) 1856 (1) 1858 (1) 1862 (1) 1864 (1) 1865 (1) 1867 (1) 1869 (1) 1870-ті (1) 1874 (1) 1876 (1) 1881 (1) 1885 (1) 1887 (1) 19 березня (1) 19 вересня (1) 19 жовтня (1) 19 квітня (1) 19 травня (1) 1902 (1) 1904 (1) 1920-ті (1) 1940-ві (1) 1950 (1) 1951 (1) 1961 (1) 1963 (1) 1965 (1) 1967 (1) 1970-ті (1) 1972 (1) 1973 (1) 1974 (1) 1977 (1) 1982 (1) 1985 (1) 1989 (1) 1990-ті (1) 1996 (1) 1998 (1) 2 вересня (1) 2 грудня (1) 2 липня (1) 2 листопада (1) 2 травня (1) 20 березня (1) 20 січня (1) 20 червня (1) 2000 (1) 2001 (1) 2004 (1) 2009 (1) 2016 (1) 2017 (1) 21 березня (1) 21 грудня (1) 21 лютого (1) 21 серпня (1) 22 грудня (1) 22 липня (1) 22 січня (1) 23 березня (1) 23 вересня (1) 23 листопада (1) 23 січня (1) 23 червня (1) 24 січня (1) 24 травня (1) 24 червня (1) 25 грудня (1) 25 лютого (1) 25 січня (1) 25 червня (1) 26 вересня (1) 26 грудня (1) 26 липня (1) 26 листопада (1) 27 грудня (1) 27 січня (1) 28 березня (1) 28 квітня (1) 28 липня (1) 28 травня (1) 29 липня (1) 29 червня (1) 3 вересня (1) 3 грудня (1) 3 травня (1) 30 вересня (1) 30 травня (1) 31 серпня (1) 4 лютого (1) 4 серпня (1) 5 березня (1) 5 квітня (1) 5 лютого (1) 5 травня (1) 6 березня (1) 6 квітня (1) 7 березня (1) 7 серпня (1) 7 травня (1) 7 червня (1) 8 листопада (1) 8 серпня (1) 8 червня (1) 9 квітня (1) 9 лютого (1) 9 серпня (1) FB (1) TSL (1) Єзуїти (1) Іван Горбачевський (1) Іван Заруцький (1) Іван Франко (1) Ікона 1730 (1) Ікони (1) Інвентарі (1) Ірена Гут (1) Австро банк (1) Австрія (1) Авіація (1) Агенор Голуховський (1) Аксельрод (1) Алея Леніна (1) Алея Раціборського (1) Ангел хоронитель (1) Антон Кохановський (1) Антон Марчевський (1) Багата 2 (1) Багата 9 (1) Бакаїха (1) Банки (1) Березовиця (1) Близнюки колійові (1) Борис Демків (1) Броварна (1) Броварна 14 (1) Бронепотяг (1) Брюкнера (1) Бюлетень 1975 (1) Бюст Стецьку (1) Біла гора (1) Білецька 47 (1) Білогірська (1) В'ячеслав Чорновіл (1) Валерій Старічков (1) Валова 12 (1) Валова музей (1) Вандалізм (1) Василь Вишиваний (1) Василь Стефаник (1) Вбиральні (1) Вертеп (1) Виговського (1) Випадкова зустріч (1) Водохреща (1) Володимир Калин (1) Володимир Мандль (1) Вольф Мессінг (1) Вулицями славетних (1) Відродження (1) Вільне Життя (1) Вітошинські (1) Газ (1) Галицька (1) Георгій Жуков (1) Герета дошка 1 (1) Глибока (1) Глиняна (1) Глиняна 6 (1) Глінки (1) Гнатюка (1) Гоголя (1) Гоголя 11 (1) Голод камінь (1) Голодомор (1) Горбатий (1) Гранд старий (1) Гриби (1) Григорій Грицина (1) Гримайлів (1) Громницького (1) Даніель Штекель (1) Дарія Цвек (1) Джон Звожек (1) Дзвіниця рогатка (1) Домініканська площа (1) Дошка Голубович (1) Дошка Лисенку (1) Дошка Лучаківському 1 (1) Дошка Подільський (1) Дошка УДГ (1) Дошка Франку (1) Дошка Чайковському (1) Дошка Штаб (1) Дошка тюрма (1) Дошка школярі (1) Діонізій Шолдра (1) Діорама 1944 (1) Епідемії (1) Живова (1) За Рудкою 45 (1) Замкова (1) Замкова 16 (1) Заруддя (1) Зацерковна (1) Йозеф Галічер (1) Кадр памяті (1) Казначейство (1) Камінна (1) Камінна 3 (1) Кападоція (1) Каплиця рогатка (1) Каплиця святоіванівська (1) Карпенка (1) Качали 9 (1) Клуб Тернополян (1) Козаки (1) Козацький острів (1) Колекціонування (1) Коперніка 18 (1) Корисне (1) Котляревського (1) Котляревського 2 (1) Котляревського 4 (1) Кошари дубовецькі (1) Кошари замкові (1) Криниця СР (1) Культура (1) Кульчицької 5 (1) Кіно Україна (1) Кіномайстерня (1) Липа (1) Липова 12 (1) Липова 7 (1) Липова. Липова 8 (1) Листопадова 1 (1) Листопадова 2 (1) Львівська (1) Літак (1) Літаки парк (1) М'ясокомбінат 2 (1) М'ясокомбінат 3 (1) МД Загруддя (1) Магістрат 2 (1) Макет (1) Малюнки (1) Медова (1) Микита Хрущов (1) Микола Лисенко (1) Микола Невеселий (1) Микулинецька (1) Михайло Перль (1) Млин Галля (1) Могила Губер (1) Монастирського (1) Морозиво (1) Мстислава (1) Музей Коперніка (1) Музей Крушельницької (1) Музей Чорнобиль (1) Музей політ (1) Музилище 1 (1) Містика (1) Надія Грицина (1) Назарія (1) Назви вулиць (1) Нассау (1) Нахман Крохмаль (1) Незалежності пам (1) Ніч (1) ОДА (1) ОСС (1) Оболоня 13 (1) Одяг (1) Оксана Флінта (1) Олександр Керенський (1) Олександр Пушкін (1) Олесь Маляр (1) Омелян Пріцак (1) Опільського 2 (1) Опільського 6 (1) Острозького 13 (1) Острозького 26 (1) Острозького 62 (1) Острів закоханих (1) Офензива (1) Пагорб (1) Пам'ятник Пілсудському (1) Пам'ятник Шевченку 1 (1) Пан Богдан (1) Паращука (1) Паращука 2 (1) Паращука 4у (1) Парк Загребебелля (1) Паркова (1) Переходи Гайова (1) Перехід Білогірська (1) Печери (1) Пленер Медобори (1) Пляж Біла Гора (1) Погода (1) Погорілес (1) Погруддя Словацького (1) Пологовий (1) Порох Гал (1) Порох Пет (1) Посацка (1) Праведники (1) Проституція (1) Риба (1) Рудольф Галль (1) Руська 15 (1) Руська 25 (1) Руська 28 (1) Руська 37 серце (1) Руська 4 (1) Руська 52 (1) Сагайдачного 6 (1) Самогубці (1) Свят (1) Середня дзвіниця 1 (1) Сидір Голубович (1) Символіка (1) Симон Петлюра (1) Скаути (1) Скульптури Кузнєцова (1) Славко Луцишин (1) Словацького 4 (1) Солодощі (1) Соломія Крушельницька (1) Спога (1) Стадіон (1) Стара ватра (1) Стара піцерія (1) Старий ринок 1 (1) Старошкільна (1) Статистика (1) Стефанія Садовська (1) Стосунки (1) Стрільців 13 (1) Стрільців 17 (1) ТДМУ (1) ТНПУ (1) Танцорова 51 (1) Тарас Циклиняк (1) Татарська 35 (1) Телефон (1) Темпель (1) Тернопіль у плині літ (1) Торгівля (1) Транс (1) Тубдиспансер (1) УГКЦ (1) Фарна (1) Фото 2СВ (1) Франка 11 (1) Франка 20 (1) Франка 7а (1) Футбол (1) Фігурка Нечая (1) ХБК (1) Хмельницького 15 (1) Хмельницького 27 (1) Хмельницького 9 (1) Храми (1) Хрест Загребелля (1) Хрест Чернівецька (1) Цвинтар 2 (1) Цвинтарна (1) Цистерна із спиртом (1) Цікав (1) Чеслав Бліхарський (1) Човнева станція (1) Чорновола 1 (1) Чорновола 14 (1) Чорновола 4 (1) Чорновола 5 (1) Чумацька (1) Чумацька 25 (1) Швейц павільйон (1) Шевченка 10 (1) Шевченка 15 (1) Шевченка 18 (1) Шевченка 25 (1) Шевченка 5 (1) Шептицького 2 (1) Шибениця (1) Школя Перля (1) Шмуель Раппопорт (1) Шоста школа (1) Шпиталь новий (1) Шталаг (1) Юзеф Галічер (1) Юрій Заводович (1) Юрій Луговий (1) Яким Ярема (1) Ян Вікалюк (1) Ян Матейко (1) Яремчука 32 (1) Яремчука 39 (1) Ярослав Ч (1)