#дядьСаша про тернопільську вулицю свого дитинства

Казали люди, що моя вулиця за Австрії, за Польщі і у радянські часи завжди звалась однаково, ну, хай, майже однаково. Може, їм просто так хотілося казати? Острозького чи Островського – майже те саме. Люди часто плутали, схоже, умисно. При Радянській владі назва вулиці – Миколи Островського. От тільки до цього часу не знаю, на честь якого Островського назвали, чи то драматурга, автора п’єси Гроза, чи – осліплого комсомольця, письменника, автора пропагандистської книги «Як гартувалася сталь», адже обидва ще й Миколи, напевне, одного з яких, у відповідності до коломийки, били коло церкви, а другого коло школи.

Ян Бауер про тернопільський Старий ринок (1938)

Найбільш характерною частиною Старого Міста в Тернополі є Ринок. З упевненістю можна сказати, що ця частина є найбільш відвідуваною, але мало вивченою. Навіть план міста, виданий Подільським Туристично-Краєзнавчим Товариством, не надає відомостей, які в цій частині міста є вулиці, який вони мають вигляд. І якби запив у перехожих, де вул.Бідна, то не отримав би відповіді. 

Яким був Тернопіль в 1672 році?

Інвентар міста Тернополя – 15.III.1672р.. На стоку найнижчого пагорба, там, де він переходить вже в рівнину, між мочарами, що тягнуться на півдні (нині Оболоня) і ставом, що обмиває місто із заходу на північ, тягнеться фоса досить глибока, а за нею вал насипаний. (Пам’яткою про вал є вулиця Валова). Від неї звертала в керунку на північний-захід вулиця Костельна (Листопадова) аж до ставу. Гімназія (неіснуюча Перша, тепер тут пам'ятник Франку), згідно спогадів Яна Закревського, будовано на валу. За його життя жили люди, які пам’ятали, як засипали фоси на вулиці Костельній. 

Дмитро Мулярчук про схему тернопільських підземель

Пан Олег про тернопільські підземелля (1950-ті)

Ми в Тернополі спокійно ходити не могли. Як тільки доберемося (з Березовиці), то зразу спускалися в ті катакомби (місцеві дітлахи чужих не пускали, були бійки). На вулиці Багатій можна було зайти в підземелля, яке тягнулося в дві сторони, а саме до ставу і до ЦУМу. Пройти можна було дуже багато… В підземелля не було цілком тепло, бачили якесь світло..люди жили в тих руїнах. Ми мали із собою смолоскипи. Ми дуже хотіли попасти до озера..в ту сторону йшли, але там була вода.. Скоріш за все хід йшов під озеро, але я того сам не бачив.

Ірина Максимів про те, яким був тернопільський став за Польщі (1930-ті рр)

В часи мого дитинства (1930-ті роки) тернопільського ставу не існувало. Про те, що він був у нашій родині ніхто і ніколи нічого не говорив. Може й старші між собою говорили, але до нас (дітей) то не доходило. На тому місці були дуже хороші людські городи. Там така ярина росла, шо ви собі не можете уявити. На Підзамчу (парк Шевченка біля замку) мешкала родина мого чоловіка. Бенцали мали великий город, тримали корову і свині. То було таке..як село. В нашій дитячій уяві..складалося враження, що там живуть бідні люди. Але то так, насправді, не було. Там мешкали господарі, які постачали продуктами Тернопіль. Городи тягнулися аж до Загребелля...до ріки, яка тече попід мостом. Ріка була широка і глибока. Коли робили реконструкцію мосту біля Маяка, то там стояла деревляна сторожова будка, то мій Славцьо вилазив туди і звідти скакав у воду. Та вся територія..то було дуже приємно. Ріка Серет мала русло (до дамби), яке роздвоювалося. Ми там купалися. Аж так широка не була..десь пару метрів. 

Чому над Тернополем висять хмари диму? (22 липня 1917 року)

19 липня 1917 року надійшов наказ про поспішну евакуацію міста Тернополя та околиць. Росіяни почали нищити військові об'єкти. Наступного дня з'явилися німецькі аероплани, що бомбили залізничну станцію. Серед відступаючих виникла паніка. У суботу, 21 липня, о 15-й год. підпалили касарні біля замку. Великі пожежі палали чотири дні. До них спричинилися російські солдати під проводом офіцерів. Вони методично кидали бочки з гасом (бензином) усередину будинків. Пожежників до гасіння вогню не допускали. Таким чином місто перетворилося на руїни. Військо не дозволяло виносити майно громадян. Із 2285 житлових і громадських будинків повністю зруйновано 127 і частково — 70, із 538 господарських будівель повністю знищено 59 і частково — 70.

Джерело: Тернопіль 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I (2010) І.Дуда

План міста Тернополя (1931)

В 1931 році з'явився кольоровий план міста Тернополя, опрацьований професором 2-ї гімназії (тепер споруда СШ№4) Юзефом Галічером і виданий ПТТК у Бидгощу

Джерело: Тернопіль 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I (2010) І.Дуда

Як змінювався Тернопіль з 1985 року?

Як змінювався Тернопіль з 1985 р., нова функція в Google Earth. Можна переглянути як виглядали різні куточки нашого світ від 1984 до 2016.

Перше фото 1917 року. Паралелі Андрія Чорного

Тернопіль на мапі 1915 року

Німецька карта Тернополя (1944)

Карта цікава тим, що на ній видно, уже випрямлені німцями вулицю Руську, а саме сектор Старого ринку. 

Про історію першої тернопільської ратуші (ПАРАЛЕЛІ)

Хто не знає про львівську ратушу в центрі ринкової площі? Посеред тих, хто був ві Львові, то певне таких нема. А ти знав, що на Старому ринку в Тернополі також був магістрат? Дозволю собі припустити, що на фото саме він. Листівка створена до 1СВ.

Аерозйомка Тернополя (1917)

Переглянути online. Якщо не помиляюся, то до низу тягнеться західна сторона. Тобто ліворуч - Старозбаразьке передмістя (6 магазин). 

Gemeinde Tarnopol in Galizien Tarnopoler Kreis. Bazirk Tarnopol 1829.

Раніше на свому блозі я виставив мапу під назвою "Stadt Tarnopol 1859". Вивчаючи цю мапу, дійшов до висновку, що титул мапи не відповідає власне тій мапі. Як виявилось, відсканований титульний лист мапи "Stadt Tarnopol 1859" я прив'язав зовсім до іншої мапи, а саме "Gemeinde Tarnopol in Galizien Tarnopoler Kreis. Bazirk Tarnopol 1829". Тому аби відкинути можливі неточності довелось знову брати оригінал мапи і більш детально вивчати. Але не все так просто склалось. На зворотній стороні мапи "Gemeinde Tarnopol in Galizien Tarnopoler Kreis. Bazirk Tarnopol 1829" не виявилось зовсім ніяких записів. Мапа була на реставрації, і її титульною стороною наклеїли на паперовий ватман. Відповідно всі дані про лист, подумав, є втраченими. Благо вдалось відсканувати деякі інші листи, що покривають околиці Тернополя. Почавши досліджувати цей інші листи мап на предмет авторства, таки вдалось утотожнити реставрований лист мапи, і те що мапа відноситься до 1829р.

Палац у Загребеллі (Dori Zagrobella)

Для тих хто цікавиться історією файного міста Тернополя, вирішив викласти фрагмент кадастрової мапи с. Загребелля, зараз то частина масиву "Дружба".

Унікальна аерофотозйомка Тернополя (1918)

Цю унікальну аерофотозйомку Тернополя 1918 року вдалося віднайти в мережі інтернет цілком випадково. Згодом її "склеїв" Антон Марчевський.