Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Кавалки старого тернопільського Загребелля


Я люблю те..чого нема. Ше від дитинства сняться моїй голові неіснуючі вулиці, будинки, цілими ночами ходжу містом якого нема. А все чого нема завжди видається ліпшим та цікавішим. З іншої сторони..не схильний перебирати...і навіть сталінка на Яремчука,39..хоча й на час своєї появи не мала права вірити у Бога..та все ж має душу. А ше я люблю Загребелля і пару будинків, які вціліли до наших днів. Половина старого села (до 1925 року не мало стосунку до Тернополя) лежить на високому горбі, який ідеально пристосований до обони. Саме тому тут містився палац Кросновського. Його добре видно на кількох довоєнних листівках і саме вони дають чудове розуміння..якою пусткою було наше бережанське передмістя в давні часи. 


Навідміну від своїх знайомих..не намагаюся шукати в близькому минулому надзвичайних загадок і завжди користаю нагодою порозмовляти із старожилами. Версій і думок про те, де ж містився палац чимало, але точно можна сказати шо він стояв в межах вулиці Яремчука. З іншої сторони..так і не вдалося віднайти будівельників, які б говорили про прилажежність фундаментів до будинку №34 (на фото нижче), 36 чи 44а. 



В середині 1930-их років пані Ірина із братчиком Микольою та бабцею Юлею Саїк ходили на Загребелля гуляти і забавлятися. Міст, який сполучає сучасну Дружбу із центом, на ті часи був вужчим. 


ЛІВОРУЧ ВИДНО СТАРИЙ ЗАМОК, ЙМОВІРНО 1941Р
По ньому їздили фіри та ходили люди по двох стежках від перил. Палац стояв на висоті і до нього треба було піднятися. Там було гарно і був дуже великий пляц. Травичка росла і грубі та старі дерева. Потім (після війни) то все понищили. Ми влітку туди, майже, кожного дня ходили. Складалося враження, що то була закинута територія, бо крім нас там нікого не було. Мій брат вилазив на левів, які містилися біля входу. Бабця все нам прив'язувала гойдалку до старої липи. 


Поряд розташований будинок №32, але судити про його вік не беруся.. Точно можу припустити, що після війни мало хто переймався архітектурними принадами..заокругленими вікнами і т.п.


А далі ше пару вулиця Виговсьго, де збереглося ше пару стареньких будинків.