Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Як Вольф Мессінг у Тернополі читав чужі думки


Людиною, яка знала Ейнштейна, Фройда і Пілсудського, якій Гітлер вибив аж шість зубів, а Сталін дозволив гастролювати по всьому СРСР, представлявся екстрасенс Вольф Мессінг. На початку 1970-х, як пригадують старожили, цей чоловік бував у Тернополі

Гарантовані аншлаги за часів юності наших батьків збирав у будинках культури таємничий екстрасенс Вольф Мессінг.

Во́льф Ме́ссінґ (*10 вересня 1899, Ґура-Кальварія Варшавська губернія Російська імперія — †8 листопада 1974, Москва, СРСР) — естрадний «артист оригінального жанру» (виступав із психологічними номерами з прочитання думок глядачів), «заслужений артист РРФСР» у 1971 р.

У нашому місті він побував пізньої осені 1973-го, пригадував старожил Богдан Любий. “Артист особливого жанру”, як його тоді називали, вразив тернополян умінням читати думки і шукати заховані предмети. Відтак російський серіал “Вольф Мессинг: видевший сквозь время” багатьом старшим жителям нашого міста був цікавим ще й тому, що пригадав молодість.

Квиток коштував як півкіло ковбаси

Вольф Мессінг Тернопіль відвідував тільки один раз.

— Було багато вуличних оголошень — такі афіші на дошках, — говорить ті події тернополянин Богдан Любий. — Було вказано, що такого-то числа, о такій-то годині, в кінотеатрі “Україна” буде сеанс гіпнозу. Вартість квитка така-то. Проводить такий-то.

Точні ціни квитків уже забулися. Але, за словами пана Любого, коштували вони приблизно рубель-два. Це 2,6% від середньої тоді зарплати 70-80 рублів. За ці гроші можна було купити від півкілограма до 750 грамів московської ковбаси. Коштувала вона тоді, як каже чоловік, приблизно три рублі за кілограм. Якщо перевести на теперішні зарплати — приблизно 2000 грн, то квиток до екстрасенса коштував би десь 53 грн. Але зал був заповнений вщерть.

— Про Мессінга люди знали, бо ходили різні чутки, що він мав зв'язок із Гітлером та Сталіним. Про це було детально описано у газеті “Правда” чи “Известия”, — розповів Богдан Любий.

Справді, ще у 1965 році журнал “Наука и религия” у №№7-11 опублікував спогади Вольфа Мессінга “О самом себе”. А оскільки видання було масовим, то воно потрапляло до сотень тисяч читачів — у реальності неймовірних можливостей чоловіка вонии хотіли переконатися особисто. Очікування підігрівали ще й незвичні, як для радянських часів, афіші з текстами: “Раввин с горы Кальвария, ученый, кабаллист и ясновидец, раскрывает прошлое, педстказывает будущее, определяет характер!”

У журі брав через навіювання

Екстрасенс на сцені говорив не багато, пригадують очевидці. А ще він працював не сам — гастролював зі своєю дружиною Аїдою Мессінг-Раппопорт. Коли ж та померла, то після піврічного трауру і перерви у виступах екстрасенсу допомагала уже жінка на прізвище Івановська. Саме її, вочевидь, тернополяни описують як просто старшу жінку.

Богдан Любий бував на виступах Вольфа Мессінга не тільки у Тернополі, а й під Львовом, у будинку культури в Дублянах.

— Месінг запрошував на сцену 10 людей, з яких вибирав тих, із ким міг працювати, — пригадує пан Любий. — Ще тоді, у Львові, на сцену вийшов і я. То було десь від 1963 до 1965-го.

У Тернополі чоловіка уже не обрали. Екстрасенс ретельно відсіював членів журі.

— Він моделював ситуацію, просив уявити, що ви їдете в автобусі чи трамваї, — говорить тернополянин. — Потім раптово казав, що трамвай кидає, і він раптово гальмує. Ті, хто піддавався його впливу, падали. Ті ж, хто залишався на своєму місці, були змушені іти в зал, на своє місце.

Був навіть випадок, коли один із учасників піддавався йому, але Мессінг зрозумів це, сказав: “Не грайте ролі, я все відчуваю”.

Уже коли журі було, на сцену могли по черзі виходити добровольці.

— Мессінг перед сеансом попереджував учасників про те, що вони можуть себе дивно поводити, можуть розповісти про себе якусь приватну інформацію. І тільки за їхньої згоди вони розпочинали, — розповідає пан Любий.

Один із учасників такого шоу у Тернополі придумав для екстрасенса завдання. Воно полягало у тому, що у знайомого того чоловіка в кишені лежить годинник і Мессінг повинен був його знайти.

— Мессінг сказав: “Думайте, в якому раді він сидить, але не “крутіть”, бо нічого не вийде”, — пригадував пан Любий. — Він взяв його за руку того чоловіка, напружився, закрив очі і пішов, пішов… У кінотеатрі “Україна” було два проходи. Він підійшов до ряду де сидів знайомий із годинником. Що цікаво, завдання не було оголошене. Тобто Мессінг не знав про годинника. Знайшовши задуману людину він запхав руку в кишеню і дістав годинника.

Мессінг — народний герой


Присутні тернополяни були вражені — надзвичайні можливості підтвердилися. І як тоді було не повірити газетам та журналам, в яких писали, що саме Мессінг напророчив загибель Гітлера, коли той піде війною на схід, а також передбачив перемогу над Німеччиною на 8 травня. Те, що року закінчення війни екстрасенс не назвав, виглядало просто дрібницею, як і те, що жоден архів не підтверджує, що Гітлер і Сталін знали Мессінга. Зрештою, книга науковця Миколи Кітаєва “Криминалистический экстрасенс” Вольф Мессинг: правда и вымысел”, в якій він досліджує вигадки з біографії Мессінга, залишається малознаною у порівнянні з популярним серіалом. Мессінг залишається людидою-загадкою. Одні називають великим талантом, інші — аферистом. Але різні сторони сходяться у тому, що він був добрим психологом. А тернополяни можуть навіть гордитися, адже Вольф Мессінг приїжджав до нашого міста усього лишень за рік до своєї смерті — його виступ тут був одним з останніх.

“Зараз, напевно, важко зрозуміти, ким для більшості радянських людей у післявоєнні роки був Вольф Мессінг. Не естрадним чудесником і не перестарілим вундеркіндом. Серед загальної депресії, залежності від розгалуженох і, як тоді видавалося, всемогутньої комуністичної системи, він один, за всіх нас, відважився говорити і робити те, що вважав правильним. Мессінг був вільною людиною, яку неможливо було арештувати, посадити, змусити робити те, що потрібно. Тому й розповідали один одному “байки”, майже анекдоти, про те, як Вольф Грригорович, побившись об заклад, вийшов без перепустки на Луб’янці. Мессінг поступово набув рис народного герося, проти якого безсильні міліціонери, кагебісти і сам Сталін”, читаємо у книзі “ Атлас тайн и загадок”.