Цвинтар, який містився за спиною Монастирської церкви не був дуже великим. За дзвіницею стояла знаменита чудова каплиця. Мені здавалося, що вона була двоповерховою. Там шось містилося внизу.. (від автора блогу: "чув про мощі"). Я був динина..не можу пам'ятати, але казали, що її розмальовували знамениті майстри. На старому цвинтарі (заснований на поч. 17ст) захоронень уже не велося (станом на 1930-ті рр). Можу згадати лише за останнього..там похованого..
 |
| РІДКІСНЕ ТА УНІКАЛЬНЕ ФОТО. СВІТЛИН КЛАДОВИЩА, ТЕПЕР НЕІСНУЮЧОГО, НІКОЛИ НЕ ЗУСТРІЧАВ |
В липні 1941 року до Тернополя, від рогатки, на мотоциклах в'їзджали німці. В мого діда мешкав Левко Пачовський. Він походив з родини священника з Калагарівки над Збруча. Крім Левка тут був ще його брат Роман, сестра Марія та Зоя. Марійка була в УПА, згодом загинула. Є могила в Чернихові Зборівського району..де вибито її ім'я. І от..коли в'їзджали німці.. а Левко був гімназистом, носив вишиванку..то пішов їх зустрічати. На дзвіниці сиділо два чи три москалики..і відстрілювалися з пулімьотів. Їх, само собою, звідти зняли та вбили. Він зустрічав їх з квітами. Дуже наші люди не хотіли москалів. Натомість німці схватили його і повели до церкви. Що цікаво..говорили вони по польськи. Монахи дуже просили за нього, казали, що ні в чому не винен. На що отримували відповідь: "Ні в чому не винен, то піде до неба". Пачовського застрілили біля вівтаря. Мій дід хоронив їх усіх на тому цвинтарі.
А ось це пару слів із книги Ігора Дуди:
"До церкви, крім саду і невеличкого будинку, прилягав старовинний цвинтар з численними бароковими плитами. Тут були поховані знатні тернопільські міщани, воїни наполеонівської армії, священик Петро Білинський — автор монографії про Тернопіль та околиці, перший світський директор гімназії Євстахій Прокопчиць. З часу, коли у 1840 р. було закладено новий цвинтар на Микулинецькому пагорбі, поховання тут припинились. Правда, у 1941-му на старому цвинтарі поховали гімназиста Лева Пачовського, якого 2 липня, у день вступу німців до Тернополя, німецький солдат застрелив у церкві."
"До церкви, крім саду і невеличкого будинку, прилягав старовинний цвинтар з численними бароковими плитами. Тут були поховані знатні тернопільські міщани, воїни наполеонівської армії, священик Петро Білинський — автор монографії про Тернопіль та околиці, перший світський директор гімназії Євстахій Прокопчиць. З часу, коли у 1840 р. було закладено новий цвинтар на Микулинецькому пагорбі, поховання тут припинились. Правда, у 1941-му на старому цвинтарі поховали гімназиста Лева Пачовського, якого 2 липня, у день вступу німців до Тернополя, німецький солдат застрелив у церкві."
Джерело: Тернопіль 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I (2010) І.Дуда
