Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Ірина Максимів про тернопільські довоєнні весілля


П’яних на весіллі ніколи не було. Тай не тільки на весіллі. Дуже рідко бачилося п’яних на вулиці, а якщо ми на спацер ходили і бачили, що йде мущина не тверезий, то татко чи мамця завжди нас відвертали щоб ми не бачили тої особи. Весілля були дуже скромні. Було звичайне прийняття. Гучних, як тепер, не робили ніколи. Ніхто в ресторані весіль не робив. Замовляли музик. Грала скрипка, бубен та акордіон. Люди під ту музику танцювали. Якщо був бідний, то грав патефон. Пан Паланюк (сусіди на Нижчій Подільській) замовив своєму синові Влодку окрестр.


Світлина із родинного альбому Ірини Максимів (Саїк). Пан Паланюк женить старшого сина Влодка. Верхній ряд (зліва на право): Онуфрій Саїк, молодший брат нареченого Стефко, господар дому пан Паланюк у якого Саїки винаймали помешкання на вул.Нижчій Подільській (тепер Танцорова). Дім не існує. Нижній ряд (зліва на право): Гання Саїк, далі не знаю. На підлозі: Іринка Саїк (1932р.н.). Клеймо тернопільського фотосалону "Adela".


Танцювали вальс, танго, фокстрот, польку, «подепатер», вальс-мазурку. І всі чомусь вміли то танцювати. Стіл також був скромним. Готували студенину, канапки робили, пекли, печиво було дуже слічне, маринувалося мнясо, вудили шинку, робили кобаси, сальцесон, фаршировану рибу.


Доля помешкання Паланюків пані Ірині невідома. За німців (1941-43рр) вул. Нижча Подільська входила до єврейського гетта і частина мешканців була змушена покинути свою доми. 

ПЕРШЕ ВІДЕО ЗАПИСАНЕ ВОЛОДИМИРОМ МОРОЗОМ