Я завжди любив погуляти по цвинтарях, особливо коли їздив у відрядження. Пригадую давній християнський цвинтар біля Монастирської церкви на рогатці. Там були гарні пам'ятники. Коли в 1930-их роках перебудовували церкву, то довелося перемістити поховання одного графа. Можна було побачити могили ше з наполеонівських часів. Поряд стояла велика та гарна каплиця. Але совєти своє зробили (зруйнували церкву та цвинтар в 1962р).
А на старому окопиську (Острозького,45) німці (1941-44рр) частину пам'ятників забрали (зруйнували). Не пригадую щоб там за Польщі хтось шкодив.
 |
| ДВІР ОСТРОЗЬКОГО,45 - ТУТ МІСТИВСЯ ДАВНІЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ ЦВИНТАР |
На вхідній брамі Микулинецького кладовища був напис: "Z Twoich darów - Tobie ofiara". Його знищили більшовики уже після війни. Біля каплиці містилася хатинка сторожа.
За Польщі похорон було простіше організувати ніж зараз. Але треба зауважити, шо єврейський то було зовсім по іншому. Євреїв несли пішки по вулиці Острозького на цвинтар. Біля кожної криниці зупинилися і бігли мити руки. Покійник був накритий, несли його на ношах. Перед тим, як виносили із хати, то приходили помічники рабіна. Вони мали "пушку" (коробочку), якою калаталали і в яку люди кидали гроші. Потім то все збирали і висипали родині. Ось і все. Не було ніяких квітів та вінків, як то є у християн. Багаті євреї наймали плачок (плакс). Я того не бачив, але чув ті "вайкання" здалеку. То тривало 7 днів. Бідні собі того дозволити не могли.
Християни мали катафальки. Український та польський похорон виглядав однаково. Чубатий мав спеціальні коні для тих процесій. Там де теперполіклініка містився його заклад похоронний, де, тому числі, продавалися труни. А там де була офіцерська столова на Тарновського (Руська,28) - то тримав Коцюрко.
Наш дідо помер в восьмі годині вечора. Сусіди пішли до Коцюрка. Сказали, шо на Замонастирській,5 є покійник. За дві години приїхали, діда поголили, вбрали, свічки поставили. Ваше діло було тільки в тому щоб піти на цвинтар, де показати місце і замовити священника. То все було трохи дорого.
 |
| ДОВОЄННИЙ БУДИНОК НА ВУЛИЦІ ЗАМОНАСТИРСЬКІЙ,11 |
Справа в тому, що дідо хворував на запалення легенів. Був такий сильний і всерівно то не зміг перенести. Все бабця дивилися за фірткою, яка раз була відкритою, а раз закритою. То виявилося, шо там шастали агенти з похоронного бюро. Якщо десь довго горіло світло, то значить там вже може бути покійник.
Немає коментарів:
Дописати коментар