Тернополянин Стаха-вар'ята я пам'ятаю. Він тут (на місці Багатої,9) мешкав. Все співав у супроводі дітей..того старого будинку нема, знесли.
Мені ше дуже запам'ятався єврейський хлопчик. Він був десь мого віку (1926р). Батяр був вищої кляси!
Назва «батяр», імовірно, виникла від угорського «betyar», що означає особу, яка має дивні погляди і робить непередбачувані вчинки, авантюриста, гульвісу. >>>
Він господарив перед театром, де був пляц Міцкевича (тепер Театральний майдан). Як він співав..а як він свистав..художній свист..я його до сеї пори на тій площі бачу (уявно). Як звали та де мешкав не знаю. Був дуже бідний. Тут (до Старого ринку) перед війною було купа вуличок. Я там навіть ніколи не ходив.
Тепер дуже швидкий темп життя, а тоді все було повільно і ніхто нікуди не спішив. Все помало робилося, зовсім інший стиль життя був. Я не раз так думаю.. От із села їхали до Тернополя, то на напередодні краще годували коней, краще віз робили шоб м'якше було їхати. І їхали більш як пів дня. Ніхто не спішив і коней не підганяв. Вдосвіта виїзджали, пташки співали, природа така гарна. А тепер я їхав машиною годину і мені здавалося, що все так помало..їду..
Перед війною єзуїти..в сиротинцях і в нас в селі, то був дуже прикрий польський ксьондз. Через нього люди пересварилися. А до того був поляк прекрасна людина і всі його любили та шанували.