Дарія Цвек з'явилася на світ 10 жовтня 1909 року у Гримайлові, що на Тернопільщині. Я ніколи не чув про неї, бо кухню люблю звичну і шукати в ній особливості поки нема часу. Коли п'ятий раз знайомі розповіли про цю знану Галичанку, то не стримався і пішов шукати в мережі більше. Не знаючи деталей можу на перед сказати, що головна цінність, без сумніву, у щирості подачі та вмінні передати кухонний дух часу. Родилася Дарця за бабці Австрії, яка її сформувала як Особистість і дала основи не лише кухонні, а й світоглядні.
Дарія Яківна Цвєк (також Цвек; 10 жовтня 1909, Гримайлів, Тернопільщина — травень 2004, Івано-Франківськ) — українська кулінарка. Авторка низки популярних книг з рецептами, серед яких «Солодке печиво» та інші. >>>
Тут минало дитинство, тут живуть найсолодші спогади – про перші подаруночки під ялинкою, накрохмалені свіжі скатертини на родинному столі, найсмачніші ласощі з бабуниних рук.
Після закінчення гімназії Дарія Маркевич вступила до педагогічного семінару “Рідної Школи” у Коломиї. Мріяла також вчитися в університеті, але польський уряд на той час не приймав українців на навчання. Панна Дарія грала на флейті в оркестрі Коломийського педагогічного семінару.
Разом із чоловіком пані Дарія переїхала з під Львова на Тернопільщину, вчителювала в містечку Чорткові, селі Солоному, а потім родина оселилася у Станіславові (нині – Івано-Франківськ). Щасливий шлюб, двоє люблячих доньок, тихе родинне життя. У Станіславові працювала у вечірній школі, у технікумі сільського господарства, на станції юних натуралістів.
Довкола Дарії Цвєк завжди гуртувалися люди, бо вона наділена надзвичайним даром – запалюватися ідеєю і йти до мети. Пані Дарія не любить бути другою, тому їй вдається все, за що б вона не бралася. Працювала як квітовод-декоратор – завжди отримувала за свої композиції нагороди на виставках (навіть на ВДНГ). Пані Дарія завжди дбала, щоби довкола усе квітувало. Багато статей про неї, що виходили у різні роки, починаються захопленням журналістів від її квітучого подвір’я. А коли вже пані Дарія взялася за укладання кухарських книг, то отримала найвищу нагороду – любов читача.
Заохотила її до цієї вельми важливої справи відома українська письменниця Ірина Вільде, яка з близькою родичкою Дарії Цвєк ходила до одного класу Станіславської гімназії. От одного разу Ірина Вільде, якій дуже полюбилися ласощі від Дарії Цвєк, взяла її за руку, повела до директора “Каменяра” і сказала йому: “Примусьте її писати книжку з куховарства”. Було це в 1958 му, а вже 1960 року побачила світ перша книга Дарії Цвєк “Солодке печиво”. Книга розійшлася миттєво. Та що й казати – “Солодке печиво” мало дев’ять перевидань, і наклади, як на наш час, були просто космічні! А далі пішли й інші книги.
Пані Дарія – була справжньою трудівницею. Вона мала в собі стільки енергії і завзяття, стільки любові і доброти. Чи не тому доля виявилась до неї винятково прихильною. Зі своїм походженням із старовинної галицької родини, зі своєю приналежністю до національно патріотичної інтелігенції – Дарія Цвєк зуміла не просто вижити в часи терору, обминути тюрми і заслання, але й реалізувати себе як творчу особистість. >>>
