Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

"Гроші вишли завтра" (Тернопільські листівки)


Дуже давня та рідкісна комбінована листівка

На першому фото давній будинок в секторі Сагайдачного,2. Сучасний (повоєнний) я би з давнім не пов'язував. Є підстави вважати, що західна сторона бувальру Шевченка цілком зміщена, там само "посунулася" уся лінія будинків.



Добре, шо всі ці кавалки вдається знайти в люксовій якості!
"Гроші вишли завтра". Брати Яблонські в Тернополі 1830.

До найдавніших належать також поштівки із написом «Брати Яблонські». У списку мешканців Тернополя за 1896 рік знаходимо відомості про Тадеуша Яблонського — книгаря. 

Додамо декілька штрихів до історії книгарні Є. Поля, згадуваної на початку розповіді. Свій початок вона веде від братів Яблонських, про яких йшлося у вступі. Один із них — Тадеуш — був людиною добре знаною у місті: учасник багатьох товариств, асесор окружного суду у Тернополі від купецького стану для сенату у справах торговельних у 1897—1904 роках, редактор місцевої газети "Glos Polski" (з 21 січня до 14 липня 1906 року). Десь на початку минулого століття власником крамниці, де продавались не тільки книжки, ноти та письмове приладдя, а й позичалась література, став С. Комоневський. А вже у 1907 році місцевий часопис повідомляв про продаж цієї книгарні з аукціону. У 1912 році знаходимо відомості про її нового власника Єжи Поля. Цікаво те, що брати Яблонські і Є. Поль причетні до появи поштових листівок із видами Тернополя. На видівці із зображенням Монастирської церкви (с. 135) надісланій 22 березня 1901 року, є напис "Видання братів Яблонських, 1828." 


Можливо, остання цифра — початок справи братів. Збереглось чимало листівок з видами міста, надрукованих завдяки книгарні Єжи Поля, особливо періоду Першої світової війни. До історії тернопільських видівок причетна також "Подільська книгарня". На початку 20-х років минулого столітя як власниця згадується К. Готліб. 

Тернопіль у плині літ (2003) Л.Бойцун


Це фото взагалі унікальне. З цього місця, на моїй п'ям'яті, до магістрату більше ніхто не фотографував. Лівий крайній - Шевченка,21. 


Далі зруйнований під час війни магістрат. Побутово казалося лише "ратуша"


А за ним готель "Подільський"