Із містом Тарнув та багатьма іншими містами в сучасній Польщі, а також з історією Хорватії, Кіпру та навіть одним святим пов'язує наше місто герб Леліва. На чотирикутному щиті французької форми геральдичні фігури – стилізоване зображення Старого замку і знак Леліва (шестипроменева зірка над півмісяцем)” - такий опис герба може прочитати кожен, хто візьметься осилити “Статут територіальної громади міста Тернополя”, що на сайті міськради. Сам герб ми бачимо часто – на будівлях, в Інтернеті, у книгах.
А втім, не всі знають, що Тернопіль має герб уже з XVI ст. “Історичний герб Тернополя складається зі знаку “Леліва” – родового герба фундатора міста Яна Амора Тарновського...”, - читаємо далі у статуті. Зірка, згідно з тим документом, є символом духовного відродження, мети, волі, постійності, світла та життя, уособлює Богородицю, місяць – прихильність вищих сил, є символом Діви Марії. Срібний колір означає честь, шляхетність і доблесть, мир і добробут, надію, чистоту та непорочність, а синій – віру та духовність. Щит обрамлений декоративним картушем, який увінчаний короною. Водночас у статуті, що пиродно, не йдеться, як цей герб неодноразово змінювали – на догоду політикам або через власників міста. Леліва – з ХІІ століття “У серпні 1548 р. нове місто в знак особливих заслуг його власника дістало від короля Сигізмунда ІІ Августа магдебурзьке право та герб, в якому повторювалася родова шляхетська відзнака Тарновських “Леліва”, - пишуть Олег Клименко та Богдан Хаварівський у книзі “Міська геральдика Тернопільщини”. Також, за словами згаданих істориків, Леліва, або ж Лелівчик, відома з ХІ-ХІІ ст. - цей герб був поширений серед слов'ян. Справді, Леліва – найдавніший герб Хорватії. А ще ним в ХІІ ст. користувався у своїй печатці святий Бертольд із Гарстену, про що писав геральдист Каспар Несєцький. Під кінець ХІІ ст. Леліва уже видніє на гербі володаря острова Кіпр Ісаака Комніна. До заснування нашого міста було ще 350 років! Коли ж Тернопіль з'явився і постало питання герба, ніхто, здається, не був проти, що це буде саме Леліва Тарновського. Герб уже в ті далекі часи вважали одним з найдавніших. Причому геральдисти і літописці сперечалися, звідки самі Тарновські взяли Леліву. Наприклад, Станіслав Оріховський писав, що ця родина – місцева, а Каспар Несєцький - що її засновник Спицімир прийшов аж з-над Рейну. До слова, за часів Речі Посполитої Леліву в своєму гербі мали аж 830 шляхетських родів.
Змінити герб Тернополю довелося, вочевидь, уже у XVII cт., коли містом володіли Замойські.
“Цілком можливо, що тоді місто деякий час користувалося гербом із зображенням святого Флоріана в латах римського легіонера, що з правого боку мав щит, на якому викарбувано три списи, а в лівій руці мав начиння з водою, щоб гасити пожежу. Ще в 20-х роках (ХХ ст. - прим. ред.) цей герб зустрічався на деяких будинках м. Тернополя”, - зазначають Олег Клименко та Богдан Хаварівський.
Були у XVII cт. часи, коли на гербі Тернополя була перекинута догори основою літера Т, а над нею – п'ятипроменева зірка. Після того у місті, вочевидь, використовували герби наступних власників – Конєцпольських, Собєських, Потоцьких, Коритовських. Зрештою, громада викупила місто і в 1844-му отримала від австрійського цісаря Фердинанда новий герб - “блакитний щит, на якому сріблястою фарбою зображена зірка, а під нею – півмісяць. На головному плані розміщена золота королівська корона, обидві сторони якої оздоблені золотими арабесками”.
За міжвоєнної Польщі Леліву розташовували вже на біло-червоному щиті – польських національних кольорах. А от за Союзу тернопільський герб затвердили тільки у жовтні 1982-го. Відтоді і до часів незалежності наше місто символізувала квітка терену. І тільки 28 липня 1992 року на сесії міськради затвердили новий герб – той, що описаний у статуті громади. Намалював цей герб тернополянин Михайло Харинович. Він, окрім усього іншого, - автор плаката “Тернополю – 450” та ілюстрацій до книжок Ганса Крістіана Андерсена. Щит сучасного герба – блакитний, замок – білий, зірка, півмісяць і деталі замку й обрамлення щита – золоті.
