Листівка із видами вулиці 3 Мая датована 1910 роком. На другому поверсі, по лівій стороні вулиці, видніються широкі вікна фотосалону. Кого там тільки не було..Калішевський, Каролін.. Але зараз не про це. Зверни увагу, що по лівій стороні за зеленим цибулястим завершенням будинку пустка. Лише в 1910 році там запрацює новозведений готель "Адлера". Будемо говорити про каменицю "Народної торгівлі".
Звісно, що найкраще заглянути до книги пані Бойцун, бо де ше зібрано так багато інформації про життя української громади Тернополя?!
У вересні 1897 року споживче товариство "Народна торгівля" закупило на вулиці (тепер Сагайдачного) місце для спорудження будинку та два доми поряд.
"Народна торгівля" була заснована у Львові у 1883 році В.Нагірним і А.Ничаєм як перше українське кооперативне споживче товариство. Вона мала свої склади і крамниці, сприяла розвитку торгівлі і вихованню українського купецтва. Через рік філію "Народної торгівлі" заснували в Тернополі. На відкритті її у вересні 1884 р. були присутні бургомістр Леон Козьмінський та український посол Микола Січинський.
Спочатку вона розміщалася у приватному, а в 1899 році перейшла у щойно споруджений будинок. Це була триповерхова кам'яниця у найкращому місці вулиці з гарно оздобленим, у народному стилі фасадом. Споруджувалася вона за проектом, відібраним на спеціально оголошеному конкурсі крайовою радою "Народної торгівлі" у Львові. Цей будинок став справжньою окрасою міста, та у своєму первісному вигляді до наших днів, на жаль, не дійшов. Комплекс "Народної торгівлі" складався із трьох споруд. Вони використовувались для потреб товариства, а також віддавались в оренду і винаймались на помешкання.
Так, у кооперативному приміщенні містилася філія товариства "Руська бесіда", канцелярія міського лікаря Володимира Вітошинського (власника Опільського,6), крамниця і головний склад. Через свої склади і крамниці "Народна торгівля" реалізовувала місцеві товари, а також займалась експортом і продажем споживчих товарів з Росії, Австрії, Угорщини, Англії та інших країн. З місцевої продукції товариство торгувало грибами, овочами, медом, підтримувало і впроваджувало у продаж товари українського приватного й кооперативного виробництва. За сприянням "Народної торгівлі" з'являються крамниці із сукном, полотном, шкірою, а також із готовим одягом та взуттям, виготовленим на західноукраїнських фабриках із місцевої дешевої сировини. У 20—30-х роках крайовий союз "Народна торгівля" мав 21 склад у Галичині і Волині, 7 власних домів.
Джерело: Тернопіль у плині літ (2003) Л.Бойцун
Навіть не знаю..чи лишилося бодай щось.. напевне..фундаменти, підвали і частина першого поверху..не більше.
Немає коментарів:
Дописати коментар