Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Ірина Максимів про тернопільську довоєнну цьоцю-дрипцю


ДРИПЦЯ - це така собі старенька жіночка! Сивеньке волоссячко, обличчя, як печене яблучко, вічні веснянки на худеньких руках, така собі бабуся в літах. Бабуся, у якої в душі завжди ЛІТО! І от сиджу я така, дрипця, на лавці, з соняшками – скажети ви! А от і ні! Я така дрипця, що хоч куди! У модних джинсах, в кросівках з різними шкарпетками, з наплічником та їду в захопливу та пригодницьку подорож зі своїм бойфрендодідом. Все та ж червона помада і блиск в очах та нестримне бажання відкривати нові світи!!! Вік - це ніщо, тому вдихай повітря молодості в будь-якому віці та рушай в небачені світи! >>>

5 лютого 1939 року в залі Руської бесіди (Шевченка,3) тернопільська жіноча спільнота організувала діточу забаву для маленьких тернополян. На подію запросили тернопільську гумористку цьоцю-дрипцю. Вона була худенька, мала паралоську і смішно вбрана. Ходила на дуже високих обцасах (каблуках). То старшна людина..вона просто так передбалася..артистка була. Вона всіх смішила.