Ти знаєш, мені часто рука не піднімається різати чи правити старі тернопільські світлини. Воно все настільки органічне, шо його страшно чіпати руками. На фото маленькі тернополянки. Посеред них товаришка пані Ірини Максимів - Русалка.
Цю дівчинку можна побачити на фото "Діточа забава 1939р"
А тепер..найцікавіше..
"Русалка" - Українське Фотоателє. Тернопіль, Руська,1.
Довоєнна Руська - це відрізок сучасної Руської від перехрестя Шашкевича/Замкова до ЦУМу
Тато тої дівчинки був фотограф. "Русалка" - гарний та популярний салон на той час. Її звали Сонею, але чомусь всі кликали Русалкою. Була дуже весела дівчинка. Вона моя ровесниця (поч. 1930-х рр). Мала гарного молодшого братчика. Дуже чемні, виховані, добрі, акуратні та спокійні діти. Все шо мали..поділилися. То була дуже гарна та знана родина в місті. Ми з Сонею ходили разом до захоронки (Острозького,20 - довоєнний садок). Скоріш за все...та родина покинула місто перед війною.
До війни не було такого як зараз..по хатах не ходили. Тільки в тому випадку якщо було запрошення. Я пригадую свою товаришку Марійку Крихову. Її тато швидше втік звідки (покинув Тернопіль перед 1939 роком), а потім забрав із собою всю сім'ю. Вони мешкали на Гнатюка вулиці. В їхньому домі, від народження доньки, була слуга..така поважна старшого віку особа. То був єдиний випадок, що ми ходили одне до одного додому вільно. А так щоб діти ходи по хатах (вгості), то того не було.
