А у війну (весна 1944 року) на місці де тепер магазин (Мстислава,2) телефонних пристроїв була велика криниця. До помпи прикували на ланцюгу напів божевільного юнака, ланцюг був довгий. Юнак міг відійти на десяток кроків, але далі зась. Він помпав воду і наливав її у бочки німецьких солдатів. Коли холодні дощі геть замучили юнака десь із сотня тернополян зібралися біля німецького командування з проханням-вимогою припинити знущання над хлопцем і…о диво..фашисти змилувалися над в’язнем. [джерело].
На аерозйомці 1918 року на місці Мстислава,2 порожньо. Старожили розповідають, що від довоєнної камениці залишився перший поверх. У підвалі цього дому весною 1944 року переховувалися мешканці вулиці Острозького.
Немає коментарів:
Дописати коментар