У 1836 р. на Микулинецькому передмісті розібрали дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці і на її місці звели нову, муровану, в стилі ампір.
Поряд з Манастирською церквою побудували дзвіницю з тесаного каменю — "один із останніх творів руського будівництва". Була вона двоярусною — висока чотирикутна основа переходила у восьмигранник і закінчувалася цибулястим куполом вишуканої форми.
Над арочними дверима стояли три фігури з каменю у натуральний зріст: посередині — Ісус Христос із піднятими руками, з боків — св. Петро з Євангелієм та ключами, св. Павло з Євангелієм та Хрестом. На другому ярусі був великий 12-тонний дзвін.
Джерело: Тернопіль 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина I (2010) І.Дуда
В 1962 році все це висадили в повітря. Дзвіниця "впала" першою. На останньо фото відбудований на початку 1990-их храм.
Немає коментарів:
Дописати коментар