Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

#дядьСаша про підбитий німецький танк біля Старого замку (1953)


Друге джерело наших доходів  це, так звана, вторинна сировина – металолом і макулатура. Один кілограм чорного металу: заліза, або чавуну, коштував тоді (1950-ті) Тернополі 20 коп., а кольорового 50 – 80 коп. Макулатура була в нас не дуже популярна, так як коштувала 10 коп.  за один кілограм, а її було не так багато і тільки в смітниках якихось установ, бо «в странє с бумагой била всєгда напряжонка», хоча не тільки з бумагою. 

Анекдот тих часів оголошує питання:  

- Що буде, якщо в районі Сахари переможе соціалізм?
 - Дефіцит піску! 

Треба було папери витягти з ящика, скласти, зв’язати і цю об’ємну ношу затягти в пункт прийому. А коло «державного» смітника довго не покрутишся – ганяють та нас, дітлахів! Там ми, в основному, поповнювали свої колекції марок, бо викидалось багато використаних конвертів, а схопити жмут конвертів і втекти – справа техніки. 

З металоломом була інша проблема. Багато його можна було знайти в повоєнному Тернополі! Але ми не могли  фізично доставити до приймального пункту – дуже велике і тяжке.  Я пам’ятаю (як же хлопчик міг цього не зауважити) у 1953 р. зліва від стежки, що вела вниз до Шанхаю (житловий район Підзамче у долинці між ставом і нинішнім готелем Тернопіль) і далі до міського пляжу під замком, приблизно, на місті нинішнього центрального входу у готель Тернопіль стояв справжній підбитий німецький танк. 


ПОВОЄННЕ ПІДЗАМЧЕ. ФОТО О.СТОЛЯРОВА
А як його здаси на металобрухт? Це була не наша парафія. На розвалинах будинків вистачало різних металевих скоб, труб, огорож  од балконів і міжповерхових сходів, арматури з перекриття і  рейок.  Але тоді я ще не сильно промишляв  - замалий був.  

Збірка спогадів про Тернопіль "Пацани повоєнних років"
Публікується вперше в рамках проекту "Най все буде Тернопіль!"