Із інвентаря міста Тернополя 1672 року
На найнижчому спуску пагорка, там де він переходить у площину, поміж мочарами, які простягнулися на півдні (сьогоднішня Оболоня), і ставом, який омиває місто із заходу і півночі, тягнулася досить глибока фоса, а за нею — вал, насипаний із землі. (Пам’яткою після валу є, безперечно, вулиця Валова. Від неї він завертав у північно-західному напрямку до вулиці Костельної, свідти відразу до ставу. Гімназію, згідно спогадів Яна Закшевського, будували на валі. При його житті жили люди, які пам’ятали, як засипали фоси на вулиці Костельній.) На рогах валу стояли дві башти або вежі: Кушнірська над берегом озера і Шевська на краю мокрих лук. Одну давніше обслуговували кушніри, а іншу — шевці. Між ними, посередині валу, ближче Шевської башти була мурована брама з великою вежею, в’їзна Кам’янецька брама, на дорозі із Кам’янця-Подільського, на головному східному тракті. Відповідала її, із протилежної сторони Львівська брама, яка виднілася на греблі, відразу збоку церкви над ставом, замикаюча місто із заходу.
Вода і мочарі, вал і фоси стискали, як обруч, місто. Вулиця Кам’янецька (Руська) починалася від мурованої церкви, вибудованої відразу за брамою. В глибині (вже біля вильоту вулиці Багатої і вулиці Довгої) була площа, на якій стояла солодовня.
Ринок займав той самий простір, що сьогодні. Біля вильоту сьогоднішньої вулиці Перля, на розі Ринку стояла корчма. Посередині ринкової площі стояла ратуша, у якій був міський уряд.
Вулиця Довга бігла від Львівської брами до Шевської башти. Вулиця Багата — між Довгою і Кам’янецькою, тягнулася рівнобіжно до них.
Із правої сторони рогу Ринку (там, де вулиця Старо-Фарна), на на високому підмурівку над ставом, стояв костел під назвою св. Яна-Хрестителя, повернений фронтом до Ринку. На півдні Ринку, ближче Львівської брами, стояла стара фара, перероблена на шпиталь.
Крім церкви біля Кам’янецької брами, друга мурована під назвою св. Хреста височіла над ставом, а третя дерев’яна, звана монастирем на вулиці Рівній, в північній частині міста, біля вулиці Збаразької.(Означення положення і керунку вулиці Збаразької і вулиці Рівної натикається на певні труднощі, позаяк ці вулиці сьогодні не існують а терен цієї частини міста зазнав великих змін.) Вулиця Збаразька закінчувалася двома кузнями над озером і була напевне найближчим сполученням з Ринку до Кушнірської башти, через яку найліпше було виїжджати до Збаража. З вулиці Кам’янецької попід вал можна було дістатися на вулицю Збаразьку. )
Від вулиці Над Ставом, від нової фари тягнувся мур, спадаючий до води.
Старий Тернопіль
Місто, подібно, як людина змінюється із бігом часу. Часом розростається, обіймає великі обшари землі, громадиться великою кількістю людей, а часом занепадає, бідніє, зменшується. Це все залежить від положення, господарських відносин, природних багатств, підприємливості людини.
Подібно і місто Тернопіль. Утворився як окраїнне місто, зведене видатним стратегом ХVI ст. Яном Тарновським. Розвивається сьогодні тільки тому, що є політичним осередком частини держави.
Сьогодні місто Тернопіль розпростерся з одної сторони до села Біла, з другої сторони будинки оточили вінком Новий Сад і місто найповільніше посувається до Гаїв Великих і до цвинтара. Спершу місто, оточене оборонними мурами, лежало в найближчій околиці Ринку. На сході в’їжджалося до міста гостинцем, який провадив із Кам’янця через браму, тому і званою Кам’янецька. Також і сучасна вулиця Руська тому і називалася вулицею Кам’янецькою. Кам’янецька брама існувала колись на вулиці Руській коло церкви, де збігаються вулиці Зацерковна і Брюкнера, давня Валова. Пунктами, які з’єднували східні границі міста, були дві башти, поєднані муром, у якого менше-більше посередині розміщалася Кам’янецька Брама.
В південно-східній стороні міста розміщалась мурована Шевська Башта. Була вона там, де сьогодні лежить Збожова Торговиця, біля збігу вулиць Зацерковної і Подільської Нижчої, яка колись називалася вулиця Довга. Важче визначити місцеположення другої башти, розміщеної на північному сході міста, яка називалася Кушнірською Баштою. Оскільки, однак, мур від тої башти тягнувся аж до Замку, а вулиця Брюкнера, донедавна вулиця Валова, то місце, де та башта стояла, знаходиться недалеко будинку, у якому міститься 1-ша гімназія. А остаточне вияснення, де та башта стояла, дає нам топографія. Оскільки старий будинок належить отцям-домініканцям і знаходиться на підвищенні, яке спадає до півночі, то значить, що Кушнірська башта була там, де сьогодні височіє східне крило старого будинку отців-домініканців. Дехто пам’ятає, що починаючи від вулиці Міцкевича до вулиці 29-го Листопада вздовж південної сторонивулиці Конарського був рів, який засипано аж тоді, коли виникла потреба будувати там будинки. Очевидно, тут води ставу омивали мури міста із північної сторони.
Ян Бауер “Старий Тернопіль” — Glos Polski, 1938 р.