Доволі рідкісна та непопулярна листівка. Вона з'явилася на світ перед Першою війною, бо перший по правій стороні двоповерховий дім віддав Богу душу. Його бебехи виставляли на загальний показ ше довгі роки.
Впізнаєш дзигар ліворуч? Рідкісний фрагмент комбінованої листівки. Якщо нема помилки, то він постав швидше ніж готель "Подільський" (Шевченка,23)
А взагалі "Подільському" судилось пережити обидві світові війни. У 20—30-х роках минулого століття у трьох будинках, що входили до готельної нерухомості, були також галантерейна і тютюнова крамниці, шевська і слюсарна майстерні, кінотеатр і казино, перукарня, відділ сільськогосподарського банку і спортивне товариство.
Наріжними будинками на вулиці Міцкевича (Шевченка) і Аґенора Ґолуховського (Чорновола) були пошта і магістрат. Впритул до магістрату прилягав згадуваний готель, а до нього ще одна кам'яниця — на початку XX ст. Вона мала № 29. У цій поверхівці діяв "Подільський народний банк", організований у 1924 році з ініціативи членів Української радикальної партії. Діяв він за тим же принципом, що й кооперативний "Українбанк". Уділи (внески) становили 10 злотих, а операції охоплювали нагромадження капіталу і надання позичок під невисокий відсоток. Очолював банк Ілля Посмітюх. Напередодні Другої світової війни річний обіг банку становив півмільйона злотих.
Тернопіль у плині літ (2003) Л.Бойцун
Стверджувати точно, що в цьому будинку діяв банк складно. Берем адресову книгу.
Як це не дивно, але на Міцкевича готель "Подільський" не значиться. Натомість є ряд споруд (27,27а), що належать Юстині Шидловській. Подяка Володимиру Морозу за фото. Та сама власниця готелю і всьо іншого. Номер 29а - Подільський народний банк. Ніби все сходиться.
Тепер цей сектор виглядає ось так