Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Ірина Максимів про перших москалів у Тернополі (1939)


Прийшла октябрська. Татко приходе з роботи і каже: «Нусічка, сьогодні великий баль буде в ресторації» (йдеться про Шевченка,23). А мамця каже: «Який баль? Шо за?» Та то, каже, вони (більшовики) свято Жовтневої революції. Вони будуть справляти і то каже, саме то.. Бо то, взагалі то була військова влада в перші дні. 

І каже, що то прийдуть самі такі, вищого рангу військові із своїми жінками. Бо хто був такий простий, то вони приїжали, вони були без жінок. А ті вищі чини, то вони приїхали зі своїми жінками. І всьо.


Поляки повтікали, українці – наша інтелігенція, всі повтікали. А вони прийшли на всьо готове. Вони зайняли всі... Прошу сі подивити ще зараз, хто в центрі? Шо наші люди місцеві мають ті квартири польські? А ніхто, а тільки вони. Вони бан.., ті набудували, як то – трущоби. То трущоби, то не є будинки, то є трущоби. А потім ті хрущовки. І вони поселили там наших людей, наших, українців. А самі зайняли польські помешкання.

 

ОНУФІРІЙ САЇК БІЛЯ ВХОДУ ДО "ПОДІЛЬСЬКОГО" ГОТЕЛЮ 

Вони приходили. Вони не знали, що де з чим робити. Вони з нічними вазами по молоко ходили. Пане Влодку, я то виділа на свої очі, як йшла москалиха і не несла ноцю (нічний горшок) з молоком! А він був керамічний, білий. Клянусь вам, я не кажу неправди. 

І зара як мені вони говорять, шо «ми вас всєму научілі». Шо ви «научілі»? «Научілі» красти, «научілі «матюкатися, «научілі водку піть». Вот шо ви «научілі» москалі нещасні! Та ви мовчіт і дякуйте Господу Богу, шо ви попали в рай.


Вони зайняли. Вони прийшли до польських, до українських помешкань де було всьо. Бо шо вони могли взяти з собою? Маленьку валізочку з необхідними речами. Решта всьо лишалося. Вони прийшли на всьо готове. І вони...

Татко приходить з роботи і каже: «Нусічка, значить так...вечором, мені треба..». Мама там вже всьо. Витягнула вбрання візитове, мешти сіми, бабочку. І я ше нині пам’ятаю, як татко такво підносив руку, а мамця йому защіпала запонки на сорочці. І то всьо елєганско татко вибирається – йде на баль...

Ну..та ми вже полягали спати. Татка не було цілу ніч. Надраньом... Брат був меньший, він не збудився. А я збудилася, то були страшні емоції. Вже бабця пробудилася. І татко розказує... перші слова як татко прийшов до хати...він сказав: «Нусічка, як ми будем дальше жити з тою жемотью. То жемоїть, то не люди. Нусічка, та вони шклянками пили горілку», - татко каже. 

Я такого ше не видів. Нусічка, а ти знаєш в чім вони прийшли на баль? Їхні жінки прийшли в нічних сорочках... Як мала шось сі взути то сі взула, а нє – то кірзові чоботи. На верха та нічна сорочка. То офіцерську, «офіцерскіє жони!». Вищого рангу! Там солдатів не було. Ні нижчих офіцерів на тому бальови.





Хотя вони жили там в готелі, в номерах (Шевченка,23). І татко то всьо розказував. Каже: «Та вони безпоняття. Та вони селедець, оселедець взяв і оббивав об стіл з тої...». Бо шо вони там собі приготували? Сівльодка, для них сільодка... То він бив об стіл тою сільодкою шоб відлетіла луска. І так розривали. І так їлю, шклянками пили горілку. 

І каже татко: «Нусічка, як ми будем жити в тою жемотью? То не люди. То дикуни, люди-дикуни».


І потім як татко дальше робив (адмістратором готелю, нині Шевченка,23). Він мав вечером, бо ше не було там.. Він за всьо відповідав, за всьой той готель. Вони його лишили на тій роботі. Каже сиджу я в портьєрці і чую на поверсі весь час щось зливається вода. Ну весь час. І весь час вода в бачку, тече і тече. Думає татко, може шось зіпсулося?! Тай він піднявся на поверх. Шо він баче? Баче, що в устемпі (туалеті) відкриті двері. Думає, що таке?! Чому устемп відкритий? Підходить, а там офіцер миється. А він жеж не знав, що таке. Спускає воду і миється в унітазі. І знов спесте, і там поки вода тече, він миється. Так нахилився над унітазом і миється. Татко його підняв і каже: «Що ви робите? Що ви робите? То ж не є для того. Це є устемп, тут тільки управляються! Ходіт я вам покажу де треба митися». Взяв його, завів в лазєнку (ванну). Показав як включається вода, темла чи зимна. А тут треба вішати рушник. Халат, як ви будете купатися. А...халат, Боже коханий, шо я горову?! Який там халат, вони були безпоняття. І так татко йому показав.


Вони будуть вчити. А вони нам потім казали: «Ми прієхалі і вас всєму научілі. Ви не умєлі, ні картошку жаріть, ні щі варіть». Там, ми не вміли (жартує). Ми «щі» не варили, не варимо і не будемо ніколи варити!

ВІДЕО ЗАПИС - ВОЛОДИМИР МОРОЗ
ТЕКСТ ПЕРЕНАБРАВ - ТАРАС ЦИКЛИНЯК