Мені часто прикро дивитися на сірий пострадянський Тернопіль, який нічим непримітний своєю типовою архітектурою. Старі часи також мали чимало "шаблонів", але у "кривизні" вулиць та захаращеності двориків була своя особлива аура і все це завдяки людям. Така ж історія із площею св.Казимира (тепер вул.Січинського). Як тільки зійду біля Середньої церви..то зразу бачу її)
В тому, що вона існувала на східній околиці міста була своя логіка. Брама (середньовічна) містилася біля церкви, а тому заїжджати з товарами далеко не доводилося. Це практично!
За аркою треба повернути голову до ставу..
Бачиш торгові ряди? Євреїв, які торгують решетами? Ні?
А я бачу...
А далі все банально..війна..руїни..1944р..
Також варто згадати про велику криницю
Немає коментарів:
Дописати коментар