Про вбивство дитини
Я не пам'ятаю з ким ми йшли..переходили Театральну площу. Через вулицю Шевченка/Міцкевича їхала фіра з такими великими конями..мала великі гумові колеса, віз, який був повний вугілля. То все особисто я все бачила. Одна глиба того вугулля впала, а з того скверика вибіг хлопчик і злапав ту глибу вугілля і вже втікав з ним, а німець вистрелив і забив ту дитину. То було жахливо. Страшно було.
Про крадіжку годинника
Власник годинника пожалувався..спитали чи знає злодія або підозрює когось. Той відповів, що точно знає хто вкрав. Сказав навіть його адрес. То може був його сусід, точно не скажу. Німці то все записали, а потім пішли до нього додому і його взяли. Знайшли вкрадений годинник, відібрали, але господареві його не віддали, аж пізніше. Знаєте, шо вони з ним зробили? Досвіта, як люди вже йшли до праці, то знаєте, шо вони побачили? (сміється)
Там був слуп електричний, то там де молочний магазин (Сліпого,1) біля Катедри. Вони високо його підняли і там прив’язали..живим. Прив’язали його шнурами, на шию повішали таблицю і написали, шо він злодій, який вкрав годинник. А той годинник повішали на ту дошку. Він так висів цілу добу. То було таке покарання за німців. За крадіжку дуже карали.
Чи йшли українці в німецьку поліцію в Тернополі?
Так, йшли, безумовно, але фольксдойчерами їх не робили. Хотя вони і, мабуть, мали таке бажання. Багато наших українців хотіли були фольксдойчерами. А чому? А тому що вони мали в цьому матеріалий інтерес. Мали карточку.. Зараз, де той «Гастроном» (Кульчицької 3-5), там було такими великими готичними буквами написано, шо то магазин «тільки для німців».
Але як ти мав карту фольксдойчера, то ти також міг йти до того склепу і всьо собі купувати. Хто йшов? Той, хто мав якесь німецьке походження. До тих людей просте населення ставилося погано. Мій татко (Онуфрій Саїв) був головний майстром арбайзамту (німецької біржі праці), не мав ніякого німецького походження крім того, шо працював в Німеччині (перед 1СВ), але так як він займав таку високу посаду, то йому шеф арбайзамту запропонував, шо він оформить його як фольксдойчера, але татко не погодився. Коли німці відступали, то всі ті люди втікли.
Але як ти мав карту фольксдойчера, то ти також міг йти до того склепу і всьо собі купувати. Хто йшов? Той, хто мав якесь німецьке походження. До тих людей просте населення ставилося погано. Мій татко (Онуфрій Саїв) був головний майстром арбайзамту (німецької біржі праці), не мав ніякого німецького походження крім того, шо працював в Німеччині (перед 1СВ), але так як він займав таку високу посаду, то йому шеф арбайзамту запропонував, шо він оформить його як фольксдойчера, але татко не погодився. Коли німці відступали, то всі ті люди втікли.
Матеріал відзняв Володимир Мороз
