Зроби собі закладку!

/ Слідкуйте за нами: ВКYouTubeFacebookTwitterGoogle+

Ірина Максимів про помідорову зупу, яку часто готували в Тернополі перед війною



Тепер її не готують. То береться костомашка або варИться з курки. Я зАвжди мішаю. Беру трошки ребЕрець, трошки волового мняса і курки. Помаленько вариться гарний росолик. Має "мрУґати", як моя мамця казала. Залежно від кількості води, дві чи три літри, дається 2-3 ложки рИжу (рису). Далі готую зАкришку. Так, як я..то не знаю хто ше стільки всього дає, але я до того привикла. БазилІк я собі сама сію. Основне то цибуля, частиник. До любої страви даю часник! Не багато, так як до студенИни заправляєш, а трошки. Морква, петрушка обов'язково, пастернак. В кінці кропику даю, але не саму галУзку. Зв'язую ниточкою і до кастрюлі. То всьо краю дрібненько, шоб то всьо з'їдалося і не викидалося. Помідори парю, шкірку знімаю, краю на кусочки і варю. Потім перетираю через густий друшляк. Коли костомашки зварилися, я закришила, риж зварився, а тоді ляю той помідоровий сік. Ше не забути дати цукру. До любої зупки киньте в банячок лижечку цукру. Побачите, як зміниться смак.